Розглянуто питання розвитку структурних компонентів інтелекту серед учнів старших класів шкіл/класів математичного профілю у порівнянні з учнями старшокласників у цілому (без урахування їх профільної орієнтації). Дослідження включало виконання психологічних тестів учнями на комп'ютері, а саме: модифікованого тесту структури інтелекту Р. Амтхауера, кольоро-асоційованого тесту М. Люшера (метод парних виборів), визначник типів Майерс - Бриггс. Обстежено близько 3800 учнів 7 - 11 класів. Результати досліджень підтвердили дані про стійке зростання рівня розвитку інтелекту з переважним домінуванням вербального компонента у старшому юнацькому віці. У той же час аналіз окремих компонентів інтелекту вказує на гетерохронність цього процесу, з різним прискоренням у 10 - 11 класах. Виявлено, що такі компоненти інтелекту як пошук загальних рис, схожості та аналогії, математичні розрахунки, а також виявлення закономірностей можна пояснити впливом спеціалізованої математичної підготовки. Це було підтверджено порівняльним аналізом із середніми даними загальноосвітніх шкіл, де виявлено значні коливання у всіх складових інтелекту, а також їх нижчий рівень розвитку в цілому. Динамічні зміни інтелекту групи одних і тих же студентів у 9-му, 10-му та 11-му класах у всіх компонентах інтелекту зросли в останній рік шкільного навчання. Запропоновано показник "крефіцієнт прискорення розвитку" (КПР) для аналізу та порівняння таких змін. Аналіз КПР надав можливість виявити особливості зростання компонентів інтелекту у 10 і 11 класах ліцею математичного профілю, на відміну від загальноосвітньої тенденції, яка була виявлена в попередніх дослідженнях. Можна припустити, що підбір дітей із високими математичними здібностями та відповідне навчання у 8-му класі забезпечує не тільки належні уміння з математики, але й розвиток більш високого інтелекту. Загалом, результати досліджень чітко продемонстрували, що інтелект учнів середніх шкіл має динамічний характер на мікро-вікових інтервалах. Відмінності в його вимірі (у цьому віці) був не результатом недостатньої валідності методики, але результатом інтенсивного розвитку інтелекту, і це слід враховувати під час оцінки здібностей учнів та вибору ними майбутньої професії.

• Буров Олександр Юрійович (1953–) (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"