Мета роботи - вивчення впливу концентрації олігонуклеотидів на їх іммобілізацію на поверхні наночастинок золота (AuNPs) та виявлення деяких особливостей взаємодії AuNPs, модифікованих різними олігонуклеотидами, з олігонуклеотидами, іммобілізованими на чипі ДНК-сенсора поверхневого плазмонного резонансу. Рівень іммобілізації олігонуклеотидів на поверхні AuNPs досліджували за допомогою флуоресцентної спектрометрії. Взаємодія стабілізованих цитратом AuNPs, модифікованих олігонуклеотидами, з олігонуклеотидами, іммобілізованими на чипі ДНК-сенсора, вивчали за допомогою спектрометрії поверхневого плазмонного резонансу. За іммобілізації олігонуклеотидів на поверхні стабілізованих цитратом AuNPs початкова концентрація олігонуклеотидів впливає на рівень їх іммобілізації: до 200 нМ залежність була близькою до лінійної, а потім спостерігали наближення до насичення (~26 молекул на одну частинку або ~0,5 х 10<^>13 молекул см<^>-2). На відміну від цього, ефективність іммобілізації поступово зменшується разом зі збільшенням початкової концентрації олігонуклеотидів. Використовуючи ДНК-сенсор поверхневого плазмонного резонансу, продемонстрували ефективну гібридизацію між олігонуклеотидами, іммобілізованими на сенсорному чипі, та комплементарними олігонуклеотидами різної довжини (короткі T2-11m і довгі T2-18m), іммобілізованими на поверхні AuNPs. У випадку AuNPs, модифікованих короткими олігонуклеотидами, було досягнуто ефективні термічна та хімічна регенерація біоселективного елемента ДНК-сенсора. Висновки: рівень іммобілізації олігонуклеотидів на поверхні AuNPs прямо пропорційно залежить від вихідної концентрації олігонуклеотидів, тоді як вихідна концентрація олігонуклеотидів та ефективність їх іммобілізації на поверхні AuNPs демонструють зворотний зв'язок. Ефективна гібридизація олігонуклеотидів різної довжини, іммобілізованих на AuNPs, з олігонуклеотидами, іммобілізованими на поверхні сенсора, а також можливість термічної або хімічної регенерації надають змогу багаторазово використовувати сенсор та досягати величезного підсилення сенсорного сигналу.

• Лопатинський Андрій Миколайович (фізико-математичні науки)
• Чегель Володимир Іванович (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"