Мета роботи - провести порівняльний аналіз факторів ризику виникнення, особливостей клінічного перебігу гострого коронарного синдрому (ГКС) без елевації сегмента ST (ГКСбпST) у жінок пери- та постменопаузального періоду, залежно від гормонального статусу. Обстежено 112 хворих на ГКСбпST пери- та постменопаузальних жінок віком від 39 до 72 років (середній вік 58,52 +- 0,99 року). Залежно від типу гормонального статусу всіх хворих жінок було розподілено на групи: група А - 64 хворих віком 39 - 72 років (середній вік 60,77 +- 1,16) з рівнем естрадіолу << 1; група Б - 48 пацієнток віком 35 - 65 років (середній вік 52,29 +- 1,63) з рівнями естрадіолу >> 80 пмоль/л та індексом ЛГ/ФСГ >> 1. З'ясовували особливості перебігу шляхом порівняння основних клінічних характеристик та анамнестичних даних пацієнток на момент госпіталізації. Незалежно від гормонального балансу, у жінок обох груп приблизно однакова структура клінічних форм ГКСб-nST з тенденцією до переважання ІМбnST (59,37 +- 6,13 % (A) та 52,08 +- 7,21 % (Б), p >> 0,05). У жінок з естрогенодефіцитом групи A до розвитку ГКСбnST спостерігається в 1,3 - 1,5 разу більша поширеність АГ (82,81 +- 4,72 %) і стенокардії (79,69 +- 5,02 %). У жінок зі збереженим гормональним балансом (група Б) достовірно більша поширеність ЦД (31,25 +- 5,15 %), куріння (54,16 +- 7,19 %) та професійно і шкідливої праці (89,58 +- 4,41 %). У них же більша частка осіб з атиповим больовим синдромом (47,92 +- 7,21 % (Б) проти 35,93 +- 6,93 % (А), p << 24 год) госпіталізація в профільний стаціонар (58,33 +- 7,11 % (Б) проти 39,06 +- 6,09 % (А)), p << 0,05). Професійно-шкідлива праця в 7,3 разу (OR = 7,37 +- 0,33, CI = 3,93 - 10,81), куріння - в 1,4 разу (OR = 1,36 +- 0,23, CI = 0,22 - 2,51), АГ - в 1,5 разу (OR = 1,45 +- 0,65, CI = 0,2 - 2,91) підвищує ризик розвитку ГКСбnST та його несприятливого перебігу в перименопаузальних жінок (група Б). У жінок на фоні естрогенодефіциту (група А) в 1,3 разу достовірно частіше виникають набряк легень або серцева астма (68,75 +- 5,79 %), у 48,43 +- 6,24 % з них реєструється високий ризик госпітальної летальності за шкалою GRACE (>> 140 балів). У порівнянні з жінками групи Б вони мають втричі більший ризик розвитку повторного ІМ (OR = 3,00 +- 0,11, CI = 1,73 - 4,21), у 5,7 разу вищий ризик прогресування СН (OR = 5,74 +- 0,12, CI = 4,27 - 7,11) і вдвічі вищі шанси смерті через 6 місяців (OR = 2,03 +- 0,21, CI = 0,69 - 3,32). Висновки: у групі жінок з естрогенодефіцитом ГКС без елевації сегмента ST розвивається на фоні більшої поширеності і тривалості артеріальної гіпертензії і стенокардії в анамнезі, супроводжується тяжчим перебігом. Госпітальний та віддалений прогноз для них достовірно більш несприятливий. У жінок із відносно збереженим гормональним статусом ГКС без елевації сегмента ST виникає на тлі більшої поширеності куріння та впливу ксенобіотиків внаслідок тривалої професійно шкідливої праці, а також цукрового діабету, що сприяє виникненню переважно атипової симптоматики та пізньої їх госпіталізації. Перебіг ГКС без елевації сегмента ST характеризується вищими рівнями систолічного артеріального тиску та пульсового артеріального тиску, частішим розвитком загрозливих аритмій, які можуть бути наслідком вищої адреносимпатикотонії на грунті дисестрогенії.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Соломенчук Тетяна Миколаївна (медичні науки)
• Процько Василь Васильович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"