Реологічні властивості емульсій м/в, що застосовуються як основи для м'яких лікарських засобів (МЛЗ), багато в чому залежать від складу емульгаторів м/в та в/м, що пов'язано зі структурою їх агрегатів в емульсіях. Щоб управляти реопараметрами емульсій необхідно знати закономірності впливу на них складу та властивостей емульгаторів, а також механізм стабілізації емульсій, який залежить від структури агрегатів, утворених емульгаторами. Мета роботи - дослідити зв'язок між структурою агрегатів, утворених емульгаторами, і реологічними властивостями емульсій м/в. Об'єкти досліджень - емульсії м/в, стабілізовані макрогол-40 стеаратом (М40С), гліцерилмоностеаратом 40 - 55 (типу II) (ГМС) і цетостеариловим спиртом (ЦСС). Реологічні дослідження проводили за допомогою методу ротаційної віскозиметрії. Структуру агрегатів емульгаторів досліджували за застосуванням методу спінових зондів. Використовували зонди, що моделюють емульгатори м/в та в/м, з різною локалізацією радикалу. Структурна в'язкість емульсій, стабілізованих емульгатором м/в М40С і сумішшю емульгаторів в/м (ГМС і ЦСС), максимальна за певного співвідношення між емульгаторами м/в та в/м. Збільшення реопараметрів корелює з підвищенням щільності упаковки молекул емульгаторів у полярній частині їх агрегатів, яка при цьому не змінюється на рівні 5 і 16 атомів вуглецю алкільних ланцюгів. Це свідчить про утворенням агрегатів несферичної форми, з яких в емульсії формується коагуляційна структура. Висновки: зміна співвідношення між емульгаторами м/в та в/м змінює структуру їх агрегатів, що впливає на реологічні властивості емульсій м/в. За результатами досліджень можна обгрунтовано управляти реологічними параметрами препаратів на основі емульсій.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"