Проаналізовано організаційні, фінансові, кадрові характеристики сучасного світового дослідницького простору. У світі 8 країн найбільше інвестують фінансових і людських ресурсів у дослідження і розробки (ДІР) - США, Китай, Японія, Німеччина, Корея, Франція, Велика Британія і Росія. США посідають проміжне місце за співвідношенням бізнесової та урядової ролі у видатках на ДІР, а також часткою університетського сектору як виконавця ДІР (13 %). Вага університетського сектору у виконанні ДІР зазвичай не перевищує чверті сукупних витрат на них і є найбільшою для західноєвропейських та найменшою для східноазійських університетів. У США, Китаї, Німеччині, Франції, інших європейських країнах існують різноманітні позауніверситетські академічні форми здійснення ДІР. Тотальне поглинання університетами наукових установ неможливе через відмінності їх місій. В Україні національний дослідницький простір у зв'язку з недофінансуванням перебуває у кризовому стані, його основною інституційною опорою залишаються академії наук. Для підвищення науково-інноваційної спроможності вітчизняних університетів необхідне подолання їх подрібненості, збільшення частки бюджетів на ДІР, посилення дуальної "викладацько-дослідницької" функції науково-педагогічних працівників.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Луговий Володимир Іларіонович (педагогічні науки)
• Слюсаренко Олексій Миколайович (економічні науки)
• Слюсаренко Олена Миколаївна (державне управління)
• Слюсаренко Олександр Миколайович (1952–) (біологічні науки)
• Таланова Жанна Василівна (педагогічні науки)
• Таланова Жаннета Василівна (державне управління)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"