Досліджено наслідки масштабної ненавмисної пожежі в субальпійській зоні на г. Говерла у Чорногорі в Українських Карпатах. Чагарнички (Vaccinium spp.), а особливо чагарники (Juniperus communis subsp. alpina) і підріст смереки (Picea abies), виявилися найвразливішими до випалювання. Домінантні представники злакових і ситникових (Calamagrostis villosa, Luzula luzuloides) були менш чутливими і швидше відновили рясність. Пожежа спричинила виникнення прогалин, що сприяло насіннєвому поновленню низки лучних видів різнотравія (зокрема, Allium victorialis, Arnica montana, Gentiana acaulis, Hypochoeris uniflora, Pulsatilla alba) та їх вегетативному розростанню. Спалах щільності генеративних пагонів більшості цих трав'яних видів спостерігали через рік, а максимальну кількість їх проростків - через 2 роки після випалювання, яке тимчасово призупинило насіннєве розмноження. Пожежа виявилася загалом сприятливою для цих видів. Вочевидь, випалювання чагарників, яке в минулому широко застосовували для підтримання полонин, суттєво впливало на їх видовий склад і сприяло поширенню багатьох видів на великих територіях вторинних лук у Карпатському регіоні.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Кобів Юрій Йосипович (біологічні науки)
• Кобів Валентина Миколаївна (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"