Мета роботи - оцінити метаболічні ефекти генеричного препарату телмісартан (хіпотел виробництва компанії "Кусум Фарм", Україна) як монотерапії або в комбінації з S-амлодипіном (семлопін виробництва компанії "Кусум Фарм", Україна) у пацієнтів із м'якою та помірною артеріальною гіпертензією (АГ). Призначали хіпотел у дозі 40 - 80 мг 1 раз на добу протягом 2 тиж. У разі недосягнення цільового рівня артеріального тиску (АТ) менше від 140/90 мм рт.ст. додавали семлопін 2,5 - 5 мг 1 раз на добу ще протягом 1 міс. Якщо не було досягнення цільового рівня АТ, додавали гідрохлортіазид у дозі 12,5 мг 1 раз на добу. Термін спостереження становив 6 міс. Хіпотел 40 - 80 мг у даному дослідженні як монотерапія або в комбінації із семлопіном та/або гідрохлортіазидом мав нейтральний ефект на інсулінову чутливість та рівень глюкози й інсуліну крові протягом 24 тиж лікування. Не спостерігалося негативного впливу лікування на рівень ліпідного спектра крові. У підгрупі пацієнтів без інсулінорезистентності відмічалось достовірне зменшення центрального АТ, а індекс аугментації (АІх) мав тенденцію до зменшення. У підгрупі пацієнтів із інсулінорезистентністю спостерігалось виражене та достовірне зменшення як центрального АТ, так і АІх. Центральний САТ (цСАТ) пов'язаний із пружно-еластичними властивостями артерій, показниками офісного АТ та ступенем його зниження, ступенем гіпертрофії лівого шлуночка, показниками системного запалення та еректильної функції в чоловіків. Метаболічні показники крові були пов'язані з показниками жорсткості артерій, цСАТ, офісним САТ, ступенем зниження пульсового АТ за добового моніторування. Ступінь зниження HOMA корелював з АІх у кінці лікування (r = -0,451, p = 0,018); швидкістю клубочкової фільтрації після лікування (r = -0,362, p = 0,042); ступенем зниження пульсового АТ за добового моніторування (r = -0,484, p = 0,004). Ступінь зниження HOMA залежав від зниження рівня інсуліну крові, що корелював із ступенем зниження пульсового АТ у разі добового моніторування (r = -0,485, p = 0,004). Рівень глюкози крові до лікування корелював із офісним САТ після лікування (r = 0,439, р = 0,005); рівень глюкози після лікування корелював з рівнем офісного САТ після лікування (r = 0,357, p = 0,03). Ступінь зниження рівня глюкози корелював з цСАТ на початку лікування (r = -0,445, p = 0,018); з рівнем офісного ДАТ через 4 тиж лікування (r = 0,461, p = 0,004); зі ступенем зниження центрального САТ (r = 0,559, p = 0,002). Чим більш значно знижувався рівень глюкози крові в кінці дослідження, тим більшим був ступінь зниження цСАТ у кінці лікування. Висновок: телмісартан у монотерапії або в комбінації з S-амлодипіном у підгрупі пацієнтів без інсулінорезистентності сприяв достовірному зменшенню центрального АТ, а індекс аугментації мав тенденцію до зменшення. У підгрупі пацієнтів із інсулінорезистентністю спостерігалось виражене та достовірне зменшення як центрального АТ, так і АІх. Глюкоза, інсулін крові та HOMA були пов'язані з показниками жорсткості артерій, центральним САТ, офісним САТ, ступенем зниження пульсового АТ за добового моніторування.

• Сіренко Юрій Миколайович (медичні науки)
• Рековець Оксана Леонідівна (медичні науки)
• Свіщенко Євгенія Петрівна (медичні науки)
• Торбас Олександр Олександрович (юридичні науки)
• Торбас Олена Олександрівна (медичні науки)
• Гулкевич Оксана Володимирівна (медичні науки)
• Мудрук Ірина Володимирівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"