Хронічна лімфоцитарна лейкемія (ХЛЛ) - найчастіша форма лейкемії в Європі. Показник захворюваності на ХЛЛ становить 3 - 4 : 100 000 населення упродовж року. Хвороба частіше спостерігається у людей похилого та старечого віку, а лікування таких пацієнтів, потребує врахування певних особливостей. Мета роботи - провести аналіз своєчасності діаіностики хронічної лімфоцитарної лейкемії, часу диспансерного спостереження і тактики лікування хворих похилого та старечого віку за матеріалами консультативної поліклініки ДУ "ІПКТМ НАМН України" м. Львова. Під спостереженням перебували 114 хворих (76 чоловіків і 38 жінок) із ХЛЛ, виявленою у похилому та старечому віці (61 - 86 років). Діагностику здійснювали відповідно до методичних рекомендацій з діагностики та лікування хронічної лімфоцитарної лейкемії. У більш ніж третини хворих на ХЛЛ діагноз поставлено на пізніх стадіях захворювання (III - IV за K. Rai). Значна частина осіб, у яких хворобу діагностовано на ранніх стадіях (0 за K. Rai), за час спостереження (2 - 20 років) компенсовані та лікування не потребують. Рекомендації для початку лікування у хворих похилого та старечого віку такі ж, як і молодшого. Препаратом першої лінії лікування ХЛЛ у хворих похилого та старечого віку слід визнати хлорамбуцил. Короткі курси лікування хлорамбуцилом хворих віком 66 - 82 роки забезпечують часткову ремісію за доброї компенсації та задовільної якості життя від 24 до 132 місяців (на час оформлення статті). Агресивна терапія (схеми бендамустин + ритуксимаб чи флурадабін + циклофосфамід) ефективніша для отримання повної ремісії, але більш токсична і може бути застосована хворим похилого та старечого віку за умови збереженої функції нирок та за відсутності супутніх хвороб. Висновки: лікування хворих похилого і старечого віку слід починати з монотерапії хлорамбуцилом (I лінія). За відсутності ефекту або з наростанням важкості хвороби треба переходити на більш агресивні схеми лікування (II лінія).

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Шалай Ольга Олексіївна (медичні науки)
• Лукавецький Лесь Миронович (медичні науки)
• Шевченко Лариса Василівна (ветеринарні науки)
• Шевченко Любов Василівна (юридичні науки)
• Шевченко Лариса В'ячеславівна (1940–) (історичні науки)
• Масляк Звенислава Володимирівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"