Перетворення енергії сонця в електричну енергію за допомогою сонячних батарей є головним завданням для розробників і дослідницьких груп. Розглянуто розвиток різних поколінь сонячних батарей для створення нанокомпозитної структури. Виготовлення сонячних батарей пройшло через деякі кроки з урахуванням технологічних і економічних аспектів, що було пов'язано з поліпшенням їх параметрів. Так сонячні батареї першого покоління були засновані на підкладках монокристалів кремнію (c-Sі). Застосування полікристалічного і мультикристалічного кремнію надало змогу знизили вартість модулів, але за рахунок ефективності перетворення сонячної енергії. Сонячні батареї другого покоління були засновані на тонкоплівковій технології, в яких використовують різні матеріали: кремнієві плівки на основі аморфного кремнію (a-Si), плівки на основі телуриду кадмію (CdTe) і плівки селеніду міді - індію - галію (CuInGaSe2, або CIGS). Використання такої технології дозволило збільшити коефіцієнт корисної дії сонячної батареї з значним зниженням витрат. Сонячні батареї третього покоління засновані на нанотехнологіях, нанокристалах і нанорозмірних кластерах напівпровідників. Створення таких сонячних елементів вимагає наявність низькорозмірної композитної структури. Низькорозмірні нанокомпозитні структури, що побудовані на квантових точках та нанопоруватих матеріалах, мають нові модифіковані оптоелектронні властивості. Вони можуть бути застосовані в сонячних елементах, де смуги поглинання можуть бути оптимально пристосовані до довжини хвилі опромінюючого світла. Такі структури теоретично можуть призвести до підвищення ефективності перетворення сонячної енергії більш ніж 65 %, що може подвоїти практично існуючу ефективність сонячних батарей.

• Хрипко Сергій Леонідович (1966–) (фізико-математичні науки)
• Кідалов Валерій Віталійович (1960–) (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"