Когнітивні порушення у разі черепно-мозкової травми (ЧМТ) є актуальною і не до кінця вивченою проблемою, оскільки ступінь пригнічення функціонування центральної нервової системи характеризує тяжкість ЧМТ і визначає її вихід. Новий фармакологічний засіб карбацетам належить до анксіолітиків, ендогенних модуляторів ГАМК-бензодіазепінового рецепторного комплексу, похідних beta-карболіну. Використання модуляторів ГАМКергічної системи за умов ЧМТ може бути перспективним напрямком корекції когнітивних порушень. Мета дослідження - визначити вплив карбацетаму на когнітивні порушення за експериментальної черепно-мозкової травми. Дослідження проведено на 45 білих безпородних щурах-самцях; ЧМТ відтворювали за методикою В. М. Єльського, С. В. Зябліцева (2005). Дослідні групи з ЧМТ становили по 15 тварин: 1-ша група - з уведенням карбацетаму (5 мг/кг маси), 2-га група - з уведенням актовегіну (16 мг/кг маси), група порівняння - з уведенням 1 мл фізіологічного розчину, внутрішньочеревно протягом 10 діб після травми. Когнітивні розлади досліджено за методиками: відкрите поле, норковий рефлекс, восьмирукавний лабіринт через 1, 3, 7, 14 та 30 діб після травми. У групі порівняння протягом спостереження відзначено різке зменшення кількості пересічених квадратів і оглянутих отворів, що вказувало на повну відсутність мотивації, цікавості та когнітивних здібностей внаслідок ЧМТ. Різке збільшення латентного часу переходу щура до темної камери вказувало на дезорієнтованість тварин і неспроможність знайти норку (когнітивні порушення). З усіх показників спонтанно відновлювався тільки норковий рефлекс. Більш скорішу динаміку відновлення когнітивних функцій було відмічено у дослідній 1-й групі, де показники орієнтовно-рухової активності починали відновлювалися через тиждень. Через місяць було одержано вірогідне (на 41,0 %) збільшення кількості вдалих заходів до рукавів щодо групи порівняння. Відновлення когнітивних процесів у щурів під впливом актовегіну починалося тільки через 2 тижні після ЧМТ. Через місяць показники орієнтовно-рухової активності у відкритому полі відновлювалися, але не повністю (кількість пересічених квадратів вірогідно збільшилася, але не досягала рівня до травми; p < 0,05). Кількість оглянутих отворів була вірогідно меншою на 23,3 % щодо дослідної 1-ї групи (p < 0,05), що вказувало на вірогідно менший ефект актовегіну щодо карбацетаму. Під впливом карбацетаму відбувалося відновлення секреції вазопресину, що спричиняє антистресорну дію та зумовлює позитивний вплив препарату на когнітивні та мнестичні функції тварин із ЧМТ. Одержані дані вказували на вірогідне відновлення когнітивних і мнестичних процесів у щурів під впливом карбацетаму протягом 30 діб спостереження, що могло бути опосередковано відновленням нейросекреції вазопресину.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Стародубська Олександра Олексіївна (медичні науки)
• Богза Сергій Леонідович (хімічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"