Мета дослідження - визначити частоту й особливості поєднаного ураження ПЗ та верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (ШКТ), асоційованого з H. рylori-інфекцією у дітей. Комплексне обстеження включало ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, фіброгастродуоденоскопію, визначення активності alpha-амілази сироватки крові, діастази сечі, оцінку копрограми. Для діагностики H. pylori використано тест-систему "ХЕЛИК-тест" "АМА" (Росія, м. Санкт-Петербург) та гістологічний метод (забирали біоптати з фундального та антрального відділів слизової оболонки шлунка, після забарвлення за методом Гімзи гістологічних зрізів проводили візуалізацію H. рylori за допомогою світлової мікроскопії). Найбільш часто серед обстежених дітей реєструвався діагноз хронічного гастродуоденіту (420 осіб з 684 проаналізованих, 61,4 %). При цьому достатньо високою залишається кількість дітей, які мають ерозивно-виразкові ураження шлунка і дванадцятипалої кишки (157 осіб з 684 обстежених, 22,9 %). Інфікування H. pylori серед групи обстежених дітей у середньому становило 64,5 %. Найбільш часто H. pylori виявлялася у дітей, хворих на виразково-ерозивні ураження верхніх відділів ШКТ (121 особа із 157 проаналізованих, 77,1 %). Більше ніж у половини пацієнтів (352 із 684 обстежених, 51,5 %) із гастродуоденальною патологією в патологічний процес додатково була залучена ПЗ. У 56,8 % осіб, які мали поєднане ураження, виявлено позитивний тест на H. pylorі. Найбільш часто H. pylorі виявлялася у пацієнтів з ерозивно-виразковими ураженнями верхніх відділів ШКТ та ураженнями ПЗ (92 особи із 119 проаналізованих, 77,9 %). Інтенсивніший больовий синдром спостерігався у пацієнтів з H. pylori-позитивним тестом і становив 5,1 +- 1,2 бала, тоді як за негативного тесту на H. pylori середній бал болю становив 2,8 +- 1,0 (за p << 0,05). Прояви церебрастенічного синдрому (головокружіння, втома, сонливість, порушення сну, зниження працездатності, загальна слабкість) переважали в дітей, у яких виявили H. pylori. Збільшення розмірів ПЗ було у третини хворих, змінена ехогенність - у 28,8 %, нечіткість контурів залози - у 23,6 % осіб. Підвищення активності alpha-амілази сироватки крові було виявлено у 44,8 % хворих. Змінений рівень діастази сечі спостерігався у 90 (45,4 %) інфікованих пацієнтів та у 36 (23,3 %) неінфікованих (p << 0,01). За результатами копрологічного дослідження виявлено зміни у 130 із 352 дітей (36,9 %), а саме: стеаторею відзначено у 27,4 %, креаторею - у 22,6 %, крохмаль у великій кількості - у 12,9 %, слиз - у 9,6 %, йодофільну та грибкову флору виявлено відповідно у 16,1 та 18,5 % дітей. Висновки: понад половину дітей із гастродуоденальною патологією, за даними ретроспективного аналізу, мають порушення екзокринної функції ПЗ, що виявляються у разі застосування загальноприйнятих клініко-лабораторних та інструментальних методів дослідження. За H. рylori-асоційованої патології верхніх відділів ШКТ такі порушення реєструються частіше, у клінічній картині переважає больовий та церебрастенічний синдроми, особливо у разі ерозивно-виразкових уражень слизової оболонки гастродуоденальної зони. Це диктує необхідність поглибленого вивчення функції ПЗ у дітей із H. рylori-асоційованою патологією гастродуоденальної зони.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Макарова Олена Володимирівна (1964–) (економічні науки)
• Макарова Олена Василівна (юридичні науки)
• Макарова Олена Вікторівна (медичні науки)
• Макарова Ольга Василівна (технічні науки)
• Макарова Олена Валеріївна (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"