Електрофізичні параметри (ЕФП) товстоплівкових елементів гібридних інтегральних схем (ГІС) або чутливих елементів сенсорів, які формуються з гетерофазних систем "скло - Pb2Ru2O6, RuO2", на даний час характеризуються низькою відтворюваністю і значною нестабільністю. Проблемою є також деградація вихідних характеристик товстоплівкових елементів. Мета досліджень - встановити вплив на ЕФП властивостей скла як зв'язуючого нанокомпозитів, структурно-фазових перетворень і механізми електропровідності. Проведено термообробку різного складу нанокомпозитів і рентгеноструктурний аналіз. Визначено зміну ЕФП плівок з нанокомпозитів різного складу, а також коефіцієнт лінійного термічного розширення залежно від зовнішніх чинників. Встановлено вплив властивостей скла і структурно-фазових перетворень у нанокомпозитних системах "скло - Pb2Ru2O6, RuO2" за їх відпалювання. Основною причиною розкладання рутеніту свинцю і утворення діоксиду рутенію є не термічна дисоціація початкової струмопровідної фази, а хімічна реакція у разі взаємодії між Pb2Ru2O7-x і компонентами скляного зв'язуючого. Це є наслідком сильніших кислотних властивостей оксидів металів зв'язуючого, зокрема оксиду бору. Встановлено, зокрема, залежності процентного вмісту струмопровідної фази від концентрації B2O3 у постійному зв'язуючому. Висновки: великий вміст оксиду бору і висока кислотність скла - основна причина хімічного розкладу рутеніту свинцю і утворення діоксиду рутенію під час відпалювання нанокомпозитних систем "скло - Pb2Ru2O6, RuO2". Збільшення провідності нанокомпозитних шарів досліджуваної системи у разі зростання вмісту струмопровідної фази можна пояснити перколяційним переходом внаслідок виникнення кластера провідної фази у складі матриці.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"