Досі ювенільний ревматоїдний артрит (ЮРА) залишається тяжким за проявами та наслідками захворюванням, у разі якого інвалідизація пацієнтів може формуватися з перших років патологічного процесу. Сьогодні науковий і практичний інтерес до цього захворювання значною мірою стосується технологій застосування біологічної терапії. Однак чітке знання особливостей перебігу хвороби, своєчасне призначення адекватної традиційної терапії в значної частини осіб можуть запобігти ранній інвалідизації. Мета дослідження: надати оцінку проявам ЮРА на різних етапах еволюції захворювання, починаючи з дебюту, й визначити наслідки хвороби за тривалого спостереження. Проаналізовано еволюцію суглобової форми ЮРА в 117 хворих віком 2 - 18 років, які перебували на стаціонарному лікуванні протягом 2012 - 2015 рр. у клініці ДУ "Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків НАМН України". Оцінка проявів захворювання проводилася на кожному році розвитку процесу. Кінцева тривалість захворювання становила 5 - 10 - 15 років. Установлено, що на тлі традиційного лікування відбувається щорічне невпинне прогресування змін у суглобах, що проявляється збільшенням кількості уражених суглобів, розвитком їх функціональної недостатності та рентгенологічних змін, мікроциркуляторними порушеннями. З перших років процесу спостерігається чітке переважання поліартритів (p << 0,01). Одержано дані, що на показники прогресування хвороби, безумовно, впливають пізнє встановлення правильного діагнозу та запізніле призначення базисних засобів (за даними спостереження, тільки 12 % хворих починають їх одержувати на завершення першого року хвороби). Висновки: на позитивні наслідки ЮРА впливає не тільки своєчасне призначення базисних препаратів, але й тривале (роками) їх використання. Прогресування ЮРА, що нерідко спостерігається на тлі мінімальної активності, потребує регулярного планового спостереження хворих і ретельного їх обстеження як з застосування клінічних, так і апаратних методів.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Лебець Ірина Степанівна (1943–) (медичні науки)
• Зайцева Євгенія Михайлівна (медичні науки)
• Зайцева Євгенія Миколаївна (медичні науки)
• Летяго Ганна Володимирівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"