Мета роботи - з'ясування впливу показників ліпідного обміну та окремих ліпідних співвідношень на ефективність зниження артеріального тиску (АТ) у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу і гіпертонічну хворобу (ГХ) за різних варіантів комбінованої антигіпертензивної терапії. Під двотижневим стаціонарним спостереженням перебували 124 пацієнти (59 жінок і 65 чоловіків) віком від 41-го до 59-ти років (середній вік - (53,7 +- 1,9) року) з ГХ II стадії та 1 - 2 ступенем підвищення АТ у поєднанні з компенсованим ЦД 2 типу. 51 (41,1 %) пацієнт одержував інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ) разом із beta-адреноблокатором (БАБ), 17 (13,7 %) пацієнтів - ІАПФ разом з антагоністом кальцію (АК), 38 (30,6 %) осіб - комбінацію ІАПФ + БАБ + АК і решта 18 (14,5 %) хворих - блокатор рецепторів до ангіотензину II разом з АК. Антидіабетична (метформін та комбінація метформіну з гліклазидом або глімепіридом) і гіполіпідемічна (симвастатин, аторвастатин, розувастатин) терапія, яку пацієнти одержували до залучення у дослідження, не змінювалась упродовж двотижневого терміну спостереження. Показники ліпідного обміну (загальний холестерин (ЗХС), тригліцериди (ТГ) і холестерин (ХС) ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ)) визначалися за ферментативним методом на автоаналізаторі у сироватці крові натще. За відомими формулами визначався вміст ХС у складі не-ЛПВЩ, ліпопротеїдів дуже низької (ЛПДНГЦ) і низької щільності (ЛПНЩ), коефіцієнт атерогенності. Обчислювалися ліпідні співвідношення ТГ/ХС ЛПВЩ і ХС ЛПНЩ/ХС ЛПВЩ, що асоціюються з діабетичною дисліпідемією (ДЛП). Гистолічний (САТ) і діастолічний (ДАТ) АТ вимірювали за методом М. С. Короткова до призначення гіпотензивної терапії і через 2 тиж лікування. Встановлено, що незалежно від варіанта комбінованої антигіпертензивної терапії фенотип ДЛП, притаманний ЦД 2 типу, впливає за ефективність зниження ДАТ (<$Echi sup 2 ~=~14,709>; p = 0,04), а статинотерапія - на ефективність зниження САТ (<$Echi sup 2 ~=~6,991>; p = 0,02). Перешкоджають ефективному зниженню САТ підвищені рівні ЗХС (<$Echi sup 2 ~=~8,073>; p = 0,045), ХС ЛПНЩ (<$Echi sup 2 ~=~8,102>; p = 0,044), ХС не-ЛПВЩ (<$Echi sup 2 ~=~9,551>; p = 0,023) та величина ліпідного співвідношення ХС ЛПНЩ/ХС ЛПВЩ (<$Echi sup 2 ~=~10,076>; p = 0,018). На ефективність зниження ДАТ негативний вплив чинять підвищення концентрації ТГ і ХС ЛПДНЩ в сироватці крові (<$Echi sup 2 ~=~7,857>; p = 0,02), зниження вмісту ХС у складі ЛПВЩ (<$Echi sup 2 ~=~8,220>; p = 0,042) й величина ліпідного співвідношення ТГ/ХС ЛПВЩ (<$Echi sup 2 ~=~8,434>; p = 0,038). Висновки: визначення впливу ліпідних чинників на ефективність зниження АТ у хворих на ЦД 2 типу і ГХ може бути використано в оптимізації антигіпертензивної терапії за рахунок диференційованих підходів до корекції порушень ліпідного обміну.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Чернишов Володимир Анатолійович (медичні науки)
• Бабенко Олена Василівна (економічні науки)
• Бабенко Олена Вікторівна (філологічні науки)
• Бабенко Олексій Вікторович (технічні науки)
• Бабенко Олександр Вікторович (технічні науки)
• Бабенко Олексій Володимирович (національна безпека)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"