Вперше застосовано швидкий безконтактний метод, який базується на самовпливі пікосекундного лазерного випромінювання на довжині хвилі 1 064 нм, для характеризації оптично густих пористих шарів об'ємних частинок карбонових матеріалів (КМ), що одержані з лігноцелюлозної сировини. Показано, що окиснювальна обробка призводить до зменшення площі поверхні Брунауера - Еммета - Тейлора (S_BET) від 9,52 · 10⁵ до 2,73 · 10⁵ м²/кг, яка відбувається за рахунок руйнування частини вуглецевої матриці та формування нових О-вмістних поверхневих груп. Найбільш ефективним окиснювачем виявлено концентровану HNO₃ 30 мас. %, яка сприяє найефективнішому утворенню карбоксильних, ангідридних і лактонних, та фенольних поверхневих груп. Концентрацію таких функціональних груп визначено в динамічній атмосфері аргону за допомогою термогравіметричного аналізу (ТГ) і термопрограмованої десорбції, що поєднується з ІЧ (ТПД - ІЧ) спектроскопією. Кислотність поверхні, яку визначено за даними титрування за Бьомом, добре узгоджується з даними ТГ - ТПД - ІЧ досліджень. Підвищення гідрофільності поверхні надає можливість застосовувати вуглецеву матрицю для ковалентного зв'язування біолігандів, амінокислот, їх похідних і протеїнів із кисневмісними функціональними карбоксильними групами. Одержані значення ефективності фотоіндукованого поглинання Im (ϰ_C⁽³⁾) ∼ 10^-16м²/В добре збігаються з відповідними для нанорозмірних КМ. Показано, що відношення Im (ϰ_C⁽³⁾) / S_BET є майже сталим у межах експериментальної похибки. Це вказує на певну кореляцію між абсорбційним нелінійно-оптичним відгуком і питомою поверхнею КМ. Запропоновано використати Im (ϰ_C⁽³⁾) як параметр якості карбонових матеріалів у процесі їх окиснення. Окиснення є типовим початковим кроком найпоширеніших методів функціоналізації КМ для біомедицинських застосувань.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"