Розглянуто способи реалізації метатематичних прийомів у п'єсах сучасного одеського драматурга О. Марданя "Аншлаг" і "Антракт". Актуальність темы зумовлена відсутністю наукових праць, присвячених дослідженню цих п'єс. Незважаючи на те, що п'єси О. Марданя віддавна та з успіхом ставлять на сценах театрів як на Заході, так і в Україні та Росії, до цього часу відсутні спеціальні дослідницькі статті, або монографії чи дисертації, присвячені драматургії О. Марданя взагалі або, зокрема, аспектам метадраматизму п'єс "Аншлаг" і "Антракт". Елементи метадраматизму помітні в сюжеті п'єс, а також в різних алюзіях та аналогіях, набуваючи рис як класичної, так і модерністської концепції метадрами. Спостерігається співставлення світу реальності та ілюзії а поведінці героїв, подано також приклад впливу театру, театральності та фікції на світогляд та долю людини. Одним з принципів метадраматизму є вияв рецепції класичної драми, котра вважається канонічною у сучасних п4єсах. Погляд на сучасність у п'єсах О. Марданя переломлюється через призму літературної та культурної спадщини минулого. Наявні чеховські мотиви у обох розглянутих п'єсах, які у нього часто набувають форми, притаманної масовій попкультурі. Статегія, використана автором до створення аналогії з прецедентним текстом, - це імена героїв, запозичені репліки персонажів та мовна гра. Елементи чеховської драматургії проявляються тут як в розважальному, так і в "інтелектуально-снобістичному" аспекті. Однак стилізація та переосмислення класики не апрямовані на реінтерпретацію канонічної драматургії. Автор дотикає теми неможливості покинути "чеховський світ", притаманний свідомості його героїв, вплив чеховського тексту часом позбавляє персонажів п'єс О. Марданя можливості приймати власні рішення, а повернення героїв до прецендентного тексту відбувається внаслідок альтернативного, індивідуального бажання персонажів вплинути на своє життя. Використання у п'єсах О. Марданя чеховських мотивів - це авторське переосмислення того, як театральне мистецтво може впливати на сучасну людину і наскільки невичерпні спроби інтерпретації класики. Проте іронія авторської думки свідчить про вичерпаність оригінальних мотивів у тексті та неможливість чергових інтерпретацій чеховських п'єс. Особливість іншого метадраматичного прийому "театр в театрі" полягає у застосуванні засобів мататеатральності, котрі прийнято уособлювати з метатеатром: в розігруванні п'єси в п'єсі, алюзіях до класичних п'єс, міркуваннях щодо проблем, властивих театру. Отож в обох п'єсах реальність створеного автором світу містифікується, руйнується під владою утопії, символом якої є чехівський текст. Здається, що уявлення про тексти п'єс А. Чехова перетворюються на феномен масової свідомості, з властивими її кліше, жестами, фразами. Поєднання усих цих компонентів у п'єсах "Аншлаг" і "Антракт" надає чудову можливість проілюструвати різноманітні можливості як метатеатру, так і мистецтва театру взагалі.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"