Мета дослідження - вивчення ініціювальних механізмів розвитку порушень плодово-плацентарних взаємовідносин (ППВВ) для розроблення прогностичних критеріїв, тактики ведення вагітності та пологів у жінок високого ризику. У період з 2013 до 2015 р. проведено комплексне обстеження 334 вагітних, які залежно від особливостей перебігу вагітності та пологів були розподілені на групи. У контрольну групу увійшли 236 вагітних із неускладненим перебігом гестаційного періоду, без морфологічних ознак плацентарної дисфункції. В основну групу (ОГ) увійшли 98 пацієнток із ускладненим перебігом вагітності, у яких виявлено порушення ППВВ, що підтверджувалося морфологічним дослідженням плацент у післяпологовий період. Залежно від варіантів перебігу гестаційного періоду вагітні ОГ були розподілені на підгрупи: підгрупа 1 - 31 вагітна з ознаками прееклампсії різного ступеня тяжкості; підгрупа II - 33 вагітні з клініко-морфологічними ознаками плацентарної дисфункції (ПД); підгрупа III - 34 вагітні з загрозою переривання вагітності та передчасних пологів. Окрім того, з метою оцінювання ефективності прогнозування та діагностики порушень ППВВ виділено групу порівняння, у яку ввійшли 32 вагітні з факторами ризику виникнення ПД, яким виконували моніторинг вагітності за запропонованим алгоритмом. Виявлено, що одним із проявів ПД за даними високочастотної доплерометрії є зниження індексу цереброплацентарного відношення. У жінок з плацентарною недостатністю встановлено підвищену продукцію ендотеліну-1, вірогідне зниження рівня судинного ендотеліального фактора росту та плацентарного фактора росту, збільшення концентрації інтерлейкіну-1<$Ebeta> і зменшення вмісту інтерлейкіну-3. Доведено, що у випадку погіршення позаплацентарного кровотоку за відсутності епізодів високої варіабельності зі значенням STV нижче 4,0 необхідне дострокове розродження. Запропонований моніторинг перебігу вагітності з визначенням прогностичних маркерів і динамічного контролю за станом плода надає можливість прогнозувати розвиток плацентарної дисфункції та знизити її клінічні прояви під час вагітності у 2,5 разу, несприятливі наслідки пологів - в 1,7 разу.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Жук Світлана Іванівна (медичні науки)
• Жук Сергій Іванович (історичні науки)
• Мельник Юрій Миколайович (філософські науки)
• Мельник Юрій Миколайович (економічні науки)
• Мельник Юлія Миколаївна (економічні науки)
• Пехньо Надія Василівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"