Проведено дослідження проблеми плагіатування як процесу побудови плагіатором уявно безпечного світу. Прослідковано ланцюг від мотивів людини, яка вдається до недоброчесного запозичення та вводить в оману не тільки суспільство, а й заперечує власну реальність, до способів руйнування її ілюзорного світу. З'ясовано, що ілюзорна безпека плагіатора є штучним тимчасовим утворенням, а сама особа - з гедоністичними намірами та страхом в основі своїх діянь або, щонайменше, не бажає творити, фахово виконувати нові завдання. Плагіатризм як явище та й ілюзорний світ плагіату має етичну основу, адже недоброчесне запозичення порушує наукову (академічну) етику. Довготривалість ілюзорної безпеки залежить від реакції мікросередовища, суспільства та зміни цінностей самої особи. Розглянуто наслідки побудови ілюзорної системи на грунті плагіату в контексті освітньої безпеки. Українські університети ще не беруть до уваги проблему безпеки і тільки останнім часом стали на шлях викорінення плагіату як масового явища. Згубність плагіату та його вплив на освітню безпеку пояснено також економічним виміром - витратами за основними статтями видатків у вітчизняній освіті та науці. Запропоновано 3 рівні розв'язання проблеми - руйнування ілюзорного світу плагіатора: вказано на свідомість як основу професійної етики суб'єкта наукової та навчальної діяльності; обгрунтовано можливості різноспрямованого впливу мікросередовища на неетичну поведінку людини засобами інформування та попереджування; висвітлено законодавче поле боротьби з плагіатом в освіті та науці відповідно до Закону України "Про вищу освіту". Зазначено, що, як і у викоріненні самого плігіаризму, так й у руйнуванні уявної безпеки за плагіатом найкращим поштовхом і дієвішим механізмом є реакції оточення людини.

• Сингаївська Алла Михайлівна (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"