Розроблено раціональну систему для плющення, досліджено міцність зчеплення між облицюванням з нержавіючої сталі і ядром з вуглецевої сталі шляхом випробувань на зрушення і вигин. Проаналізовано поверхню зчеплення, дифузію елементів і поверхню розриву у разі зрушення із застосуванням оптичної мікроскопії, ЭДС і СЕМ. Результати показали, що розподіл товщини оболонки з нержавіючої сталі є однорідним. Зчеплення між цими двома матеріалами формується після третього проходу плющення, а міцність зчеплення міжшарової межі складає більше 307 Мпа. Згинальні властивості бруска виявляються хорошими. Область зчеплення чітко розподіляється на зону нержавіючої сталі та зону вуглецевої сталі. Дифузія елементів виникає на межі, причому Fe з вуглецевої сталі дифундує в нержавіючу сталь, a Cr, Ni, Mn з нержавіючої сталі дифундує у вуглецеву сталь. Це призводить до формування перехідної зони шириною 20 мкм у вуглецевій сталі, а повна ширина дифузійної зони складає 30 мкм. Міцність на зрушення міжшарової межі після 6-ти проходів плющення стає вищою, ніж для підкладки з вуглецевої сталі, руйнування зрушення виникає у вуглецевій сталі.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"