Теоретично узагальнено формоутворювальні процеси кластеризації в глобальній економіці та обгрунтовано на цій основі концепції їх адаптації до вітчизняної практики за умов реформування економіки України. Розвинуто широко вживані інтерпретації змісту кластерної організації виробництва та їх класифікацію. Виділено абсорбцію конкурентних переваг місцевої інфраструктури та її індустріального мікроклімату, створення конкурентоспроможної доданої вартості та забезпечення одержання синергічного ефекту. Форми реалізації економічної природи кластерів класифіковані за критеріями територіальності, еволюційності, організаційності та зірковості. Виокремлено такі тенденції розвитку кластерів: мережа сильних кластерів має точковий характер; не всім регіонам вдається досягнути технологічного лідерства в одній галузі; зростання "критичної маси" кластерів, спроможних справити вплив на підвищення конкурентоспроможності національних економік; зростання ролі інноваційної складової; вихід кластерів на міжнародний рівень. Розвинуто методи обгрунтування кластерної політики за умов України з урахуванням геополітичних і геоекономічних аспектів. З метою переорієнтації експорту з ринків країн Митного союзу на розвинені країни запропоновано шляхи створення сучасних кластерів в аграрних регіонах. За досвідом Німеччини обгрунтовано заснування системи мереж компетентності з охопленням машинобудування та суднобудування, авіації та космосу, сільського господарства та харчової промисловості, медицини та лікувального туризму.

• Куриляк Євгеній Юрійович (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"