Мета роботи - вивчити можливості збільшення ефективності патогенетичної терапії пацієнтів з хронічними цереброваскулярними захворюваннями (ЦВЗ) (дисциркуляторна енцефалопатія, ДЕ) на фоні метаболічного синдрому (МС) з використанням препарату вітаксон. Виявлено стратегічні ділянки мозку у разі когнітивних та емоційних розладів у пацієнтів з МС та за його відсутності. Спостерігали 49 пацієнтів з ДЕ II ст. віком від 37-ми до 73-х років на фоні МС. Основна група - 30 пацієнтів - у складі лікування одержувала препарат вітаксон. Контрольна група становила 19 пацієнтів з ДЕ II ст. на фоні МС, порівнянних за віком і стадією захворювання, які не приймали препарат вітаксон. Пацієнтів спостерігали протягом 12 тиж. Крім неврологічних, загальноклінічних обстежень, визначення ознак МС, застосовували нейропсихологічне тестування за шкалою Mini Mental State Examination (MMSE) та шкалою оцінки когнітивних функцій Montreal Cognitive Assessment (МоСА), шкалою тривоги Спілбергера; шкалою депресії Бека; дослідження уваги: пошук чисел за таблицями Шульте з оцінкою часу виконання завдання. Головний мозок і його лікворну систему у 41-го пацієнта (27 пацієнтів з МС - перша група та 14 пацієнтів без МС - друга група) оцінювали за допомогою методу волюметрії (вимірювання об'ємів окремих ділянок мозку) на МРТ-сканері Toshiba Vantage Titan 1,5. Когнітивні порушення в обох групах проявлялись у зниженні пам'яті, порушенні уваги, уповільненні психічних процесів. На 12-му тиж медіана за шкалою MMSE вірогідно збільшилась на 3,3 % (p << 0,05 у порівнянні з першим тестуванням) у групі пацієнтів, які приймали препарат вітаксон. За шкалою MoCA, що чутливіша під час визначення легких когнітивних порушень, у групі, де пацієнти приймали препарат вітаксон, когнітивні функції покращились на 5 %, а в групі контролю - на 1,66 %. За шкалою Спілбергера показники реактивної тривожності покращились більше в тій групі, де пацієнти приймали досліджуваний препарат; на початку лікування - 42,4 +- 3,4 бала та 24,6 +- 2,8 бала на 12-му тижні (p << 0,05). Визначено, що показники когнітивної функції за шкалою MoCA обернено залежні від показників глікованого гемоглобіну. Результати волюметричних досліджень показали вірогідне (p << 0,05) зменшення об'єму речовини мозку, об'єму кори та білої речовини великих півкуль мозку, скроневої частки у пацієнтів з ЦВЗ на фоні МС у порівнянні з пацієнтами аналогічного віку без ознак МС. Крім того, у пацієнтів з МС визначалось вірогідне зменшення площі мозолистого тіла (p << 0,05) у порівнянні з пацієнтами без МС. Висновки: під час лікування пацієнтів з ЦВЗ на фоні МС слід ураховувати тривожно-астенічні стани та когнітивні порушення, що часто виникають за цієї патології. Додавання до загальноприйнятої терапії препарату вітаксон сприяє відновленню психоемоційних розладів. У пацієнтів з хронічними ЦВЗ на фоні МС ступінь атрофії кори та білої речовини великих півкуль мозку, лобної та скроневої часток, а також мозолистого тіла визначався вірогідно більшим (p << 0,05) у порівнянні з хворими без МС.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Насонова Тетяна Іванівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"