Мета дослідження - вивчити клінічну ефективність і безпечність препарату армадин у ранньому відновному періоді гострого ішемічного інсульту (ІІ), його вплив на відновлення втрачених функцій та постінсультну втому в пацієнтів із метаболічним синдромом (МС). Визначено стратегічні ділянки мозку за даними магнітно-резонансної томографії (МРТ) за когнітивних та емоційних розладів у пацієнтів з ІІ на фоні МС та порівняння з даними пацієнтів без МС. Основну групу становили 28 пацієнтів віком від 44-х до 79-ти років (у середньому 66,0 +- 4,2 року), які знаходились у ранньому відновному періоді ІІ. Пацієнти основної групи крім базового лікування одержували армадин. Контрольну групу становили 16 хворих у ранньому відновному періоді ІІ віком від 54-х до 76-ти років (середній вік 63,0 +- 3,8 року), які одержували лише стандартне лікування. Патологічна постінсультна втома визначалась в обох групах: медіана вираженості втоми за опитувальником FAS становила 32,2 (Q1 = 16,5; Q3 = 51,5) в основній та 34,25 (Q1 = 14,5; Q3 = 48,5) у контрольній групі до лікування. У 95 % пацієнтів визначалась клінічно значима втома (FAS <$Esymbol У~22>), а ознаки депресії (вираженої та помірної) мали близько 20 %. Не було визначено статистично вірогідної кореляційної залежності патологічної втоми та депресії. Патологічна втома за шкалою FAS була вірогідно більшою в жінок, ніж у чоловіків. Після проведеного лікування ознаки патологічної втоми зменшились за шкалою FAS в обох групах, але статистичної вірогідності досягли в групі, що додатково приймала армадин. За шкалою NIHSS та індексом Бартел вірогідне покращання після лікування визначалось серед хворих основної групи. Не було визначено залежності між вираженістю патологічної втоми за шкалою FAS і ступенем тяжкості інсульту за шкалою NIHSS. В основній групі когнітивні функції покращились на 5 %, а в групі контролю - на 1,66 %. За методикою, що була запропонована Scheltens et al., досліджено гіпокамп на 1,5 Tл МРТ у пацієнтів з МС (перша група) і пацієнтів без МС (друга група). У пацієнтів із МС визначалось вірогідне зменшення індексу гіпокампу праворуч і ліворуч у порівнянні з пацієнтами без МС: праворуч 0,50 [0,41; 0,54] проти 0,594 [0,58; 0,61] (p << 0,05); ліворуч 0,56 [0,52; 0,60] проти 0,61 [0,58; 0,63] (p << 0,05). Патологічну втому було діагностовано в 95,5 % хворих. Покращання когнітивних функцій і зменшення проявів астенії в пацієнтів, які приймали армадин, ймовірно, можна пояснити здатністю армадину підвищувати рівень дофаміну в головному мозку та наявністю у складі армадину янтарної кислоти, що сприяла, через ланцюг нейрохімічних реакцій, підвищенню в головному мозку рівня ГАМК. Використання армадину сприяло зменшенню астенії і тим самим покращувало якість життя пацієнтів. Вимірювання гіпокампу показало вірогідно більше виражену атрофію в пацієнтів з ІІ на фоні МС у порівнянні з показниками пацієнтів з ІІ без МС (P << 0,05). Ймовірно, кластер МС, що поєднує артеріальну гіпертензію, інсулінорезистентність, дисліпідемію та ін., прискорює атрофічні процеси гіпокампу більше, ніж окремо кожний з цих компонентів, які визначали у пацієнтів з ІІ без МС. Висновки: призначення армадину в ранньому відновному періоді ІІ сприяло зменшенню проявів патологічної втоми в пацієнтів з МС, відновленню функцій за шкалою NiHSS і індексом Бартел.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Насонова Тетяна Іванівна (медичні науки)
• Асауленко Олена Ігорівна (медичні науки)
• Колосова Тетяна Володимирівна (медичні науки)
• Кліменко Ольга Вікторівна (економічні науки)
• Слободін Тетяна Миколаївна (медичні науки)
• Тишкевич Олександр Валерійович (історичні науки)
• Головченко Юрій Іванович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"