Мета дослідження - вивчення клініко-інструментальних критеріїв ефективності диференційованого використання різних терапевтичних схем і створення алгоритму лікування дітей із ПВН на тлі патології ШВХ. Дітей з ПВН, у яких було виявлено нестабільність або/та хондродистрофічні зміни ШВХ (92 дитини), було рандомізовано для одержання лікування на 2 групи (основна - 62 дитини, та 30 - група контролю). Обидві групи одержали по 2 курси лікування протягом 6-ти міс і стаціонарне лікування (10 днів) та протирецидивне лікування (3 міс). Всі діти за умов стаціонару одержали базисну терапію. Також, діти основної групи пройшли курс метамерної рефлексотерапії (10 днів) з уведенням мікродоз (по 0,1 - 0,2 мл) ноотропного препарату та ціанокоболаміну в градієнтні рефлексогенні зони сегментів С1 - С6. Діти групи контролю одержували ноотропний препарат внутрішньом'язово (10 днів). Протирецидивна терапія обох груп включала прийом вазоактивного препарату 4 тиж, вітамінно-мінерального комплексу 3 тижні, лікувальну фізкультуру, комірець Шанца. Оцінку стану мозкової гемодинаміки проводили за методом РЕГ, стан активності центральної нервової системи вивчали за допомогою ЕЕГ, об'єктивізацію показників активності м'язів шиї та плечового пояса проводили за допомогою методу поверхневої електроміографії з вирахуванням коефіцієнта адекватності (КА). Після 2-х курсів метамерної рефлексотерапії на тлі базисного лікування стабілізувався клінічний стан пацієнтів і нормалізувався АТ у 90 % хворих, запаморочення та непритомність відзначалися лише в 2 - 7 % пацієнтів, зменшилась у 7 разів кількість дітей зі скаргами на болісні відчуття у спині, оніміння в руках, шум у вухах, у 5 разів із болісною пальпацією паравертебральної ділянки, напруженням м'язів шиї та плечового пояса, у 3,5 разу - з обмеженням та хрустом у ШВХ. Також у 60 % дітей відбулася нормалізація судинного тонусу, удвічі зменшилася кількість дітей з утрудненням венозного відтоку, у 2,5 разу рідше відзначалися зміни біоелектричної активності (БЕА) іритативного характеру, у 31,5 % дітей не виявлено асиметричних змін активності м'язів, за КА виявлено позитивні зміни в мимовільній та немимовільній активності та високу здатність м'язів до відновлення. На підставі одержаних даних (після 2-х курсів метамерної рефлексотерапії) створено алгоритм диференційованого підходу до лікування пароксизмальної вегетативної недостатності в дітей залежно від наявності патології в шийному відділі хребта.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Гнилоскуренко Ганна Валеріївна (медичні науки)
• Кухта Наталія Миколаївна (медичні науки)
• Кулик Владислава Олегівна (медичні науки)
• Кулик Володимир Олексійович (технічні науки)
• Кулик Віктор Олександрович (сільськогосподарські науки)
• Молочек Наталія Володимирівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"