Мета дослідження - вивчення можливості використання гормональної контрацепції у пацієнток з хронічним пієлонефритом (ХП). Сформовано основну групу зі 100 жінок репродуктивного віку з ХП, яку розділено на 2 підгрупи за різними методами контрацепції: підгрупа 1.1 - 50 жінок з ХП, які використовували внутрішньоматкову контрацепцію (ВМК); підгрупа 1.2 - 50 жінок з ХП, які використовували поєднання гормональної контрацепції (ГК) і фітотерапії. Контрольну групу склали 50 жінок репродуктивного віку без екстрагенітальної патології, які використовували механічні засоби контрацепції. У комплекс проведених досліджень включено клінічні, функціональні, лабораторні і статистичні методи. Ефективність ГК у жінок із ХП складає 100,0 %, при цьому частота побічних ефектів зростає з 6,0 % через 3 міс до 10,0 % через 1 рік (міжменструальні кров'янисті виділення (ММКВ) - 4,0 %; нагрубання грудних залоз - 4,0 %; патологічне збільшення маси тіла (на 4 - 5 кг) - 2,0 %). Рівень вимушеної відмови складає 4,0 %. Позитивними моментами є зниження протягом року частоти дисменореї (з 10,0 до 2,0 %) і передменструального синдрому (з 8,0 до 2,0 %). Використання ВМК у жінок з ХП має ефективність 96,0 %. Частота вимушеного видалення контрацептиву складає 22,0 % (повна або часткова експульсія - 10,0 %; гострий сальпінгоофорит - 4,0 %; гіперполіменорея - 4,0 % і больовий синдром - 4,0 %). Сумарний показник побічних ефектів зростає з 12,0 % через 3 міс до 28,0 % через 1 рік (ММКВ - 12,0 %; порушення мікробіоценозу статевих шляхів - 10,0 і 6,0 % - диспареунія). Таким чином, для оптимізації контрацепції у жінок з ХП можливе використання поєднання гормональних і фітопрепаратів.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"