Формування податкової політики держави є складним багатоаспектним завданням, успіх виконання якого залежить від ряду економічних, соціальних та інституціональних чинників, які слід враховувати в контексті захисту національних інтересів в умовах глобалізації та інтеграційних процесів, від усвідомлення можливостей суб'єктів ринку щодо сплати податків і податкових платежів та ефективності використовування регулюючого потенціалу національного оподаткування. інституціональними критеріями формування податкової політики держави мають бути: компромісність; компліментарність податкових змін; відмова від радикальних податкових ініціатив; стабільність і гнучкість. У постсоціалістичних країнах податкова політика повинна формуватися з урахуванням транзитивних реалій, наявності значного тіньового сектору, проблем підвищення ефективності перерозподільних процесів. ЄС не формує дохідної бази своїх учасників, проте його податкова політика є ще більш складним і багатоаспектним завданням, оскільки передбачає збалансування часто суперечливих національних інтересів для досягнення перспективних цілей і виконання поточних завдань функціонування та розвитку. Податкова політика ЄС реалізується шляхом податкової гармонізації (передбачає формування спільної законодавчої бази оподаткування - за згодою всіх учасників інтеграції) та інших форм податкової координації (запровадження інших податкових заходів, обов'язкових для виконання, надання рекомендацій для заохочення до певних змін у національних інструментах оподаткування) для запобігання недобросовісній податковій конкуренції та забезпечення бажаного руху в напрямі конвергенції оподаткування. Формування податкової політики в Україні має відбуватися на основі внесення змін до Податкового кодексу згідно з Угодою про асоціацію між Україною та ЄС (щодо ПДВ - специфічних акцизів), поступової імплементації інших обов'язкових заходів податкової політики ЄС, рекомендацій Єврокомісії та податкових механізмів країн ЄС із зрушеннями в економічному розвитку - детінізацією економічних відносин, забезпечення і надійної фінансової бази функціонування держави одночасно із створенням умов для зростання ВВП.

• Крисоватий Андрій Ігорович (1965–) (економічні науки)
• Мельник Віктор Мирославович (1996–) (філософські науки)
• Мельник Валентин Миколайович (фізико-математичні науки)
• Мельник Віктор Миколайович (1972–) (економічні науки)
• Мельник Володимир Михайлович (медичні науки)
• Мельник Вікторія Миколаївна (технічні науки)
• Мельник Віталій Миколайович (біологічні науки)
• Мельник Вікторія Миколаївна (біологічні науки)
• Мельник Василь Миколайович (національна безпека)
• Мельник Віра Михайлівна (історичні науки)
• Мельник Віра Миколаївна (географічні науки)
• Мельник Василь Михайлович (фізико-математичні науки)
• Мельник Володимир Миколайович (технічні науки)
• Мельник Володимир Мирославович (1963–) (технічні науки)
• Мельник Василь Михайлович (медичні науки)
• Мельник Всеволод Михайлович (фізико-математичні науки)
• Мельник Вячеслав Миколайович (фізико-математичні науки)
• Кощук Тетяна Василівна (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"