Розкрито зв'язок між гастрономічним виміром суспільного життя та соціальними процесами і відносинами в ретроспективному та сучасному контекстах. Виявлено евристичність гастрономічного насамперед для розкриття особливостей організації окремих суспільних систем, їх ментальності, архетипів колективного несвідомого, характерних ознак інституціоналізації владного дискурсу тощо. В контексті глобальних процесів поширення "індустріальної їжі" визначено комплекс можливостей для покращання практик харчування масової особи, зокрема, в українському суспільстві. Зазначено, що саме в контексті самобутніх гастрономічних культур (кулінарного порядку, практик харчування, гастрономічного дискурсу як продовження соціокультурного контексту), починаючи від європейського суспільства старого ладу та закінчуючи сучасним глобальним гастрономічним простором з відповідними національними культурними формами прояву, розкрито секрети "живого" спадку минулого в процесах реального сьогодення. Увагу приділено проблемам, пов'язаним з поширенням ГМО-їжі, БАДів, продовольчих підробок, деструктивних практик харчування у вигляді харчових компенсацій, одноманітного раціону харчування, необгрунтованого дотримання дієт для схуднення. На підставі застосування соціологічного підходу гастрономічні детермінанти (кулінарний порядок, практики харчування, гастрономічний дискурс) досліджено як продовження суспільного контексту. Виокремлено найбільш симптоматичні форми прояву гастрономічної культури в контексті соціально-диференціювальних чинників (гендерних, освітніх, майнових). Зафіксовано стратифікаційну логіку виникнення гастрономічної культури, її функції (фізіологічну, дисциплінарну, соціального контролю, інтегративну, освітню, соціалізаційну, комунікативну, релаксаційну, статусну, психологічного захисту). Особливу увагу приділено синтетичній, або маркувальній, функції - об'єднання людей навколо трапези за значущою соціокультурною ознакою. За підсумками соціологічного аналізу вітчизняної гастрономії зроблено висновок про необхідність приділення уваги процесам організації харчування середньостатистичної людини на всіх рівнях (державному, науковому, повсякденному).

• Ніколенко Віра Володимирівна (біологічні науки)
• Ніколенко Вадим Вікторович (соціологічні науки)
• Ніколенко Володимир Володимирович (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"