Проаналізовано результати лікування 1 952-х пацієнтів з сечокам'яною хворобою, яким виконано 2 218 черезшкірних нефролітотрипсії. Серед хворих було 1 045 (53,5 %) чоловіків та 907 (46,5 %) жінок. Вік хворих становив від 15 до 79 років. Геморагічні ускладнення мали місце у 63-х (2,8 %) випадках. Інтраопераційні - у 4-х (6,4 %) випадках, ранні післяопераційні - у 52-ох (82,5 %), пізні післяопераційні - у 7-ми (11,1 %). Більшість кровотеч (у 49-ти (77,8 %) випадках) були ліквідовані консервативно, та не потребували додаткових інструментальних методів лікування. У 11-ти (17,5 %) пацієнтів кровотечі ускладнювалися утворенням субкапсулярної гематоми та у 3-ох (4,8 %) - паранефральної гематоми. У 9-ти (14,3 %) випадках, пацієнтам довелось виконати суперселективну емболізацію судини (у процесі проведення артеріографії було діагностовано артеріо-венозну фістулу у 4-ох (6,4 %) та у 5-ти (7,9 %) - аневризму гілки ниркової артерії ). Повторної емболізації потребували два (3,2 %) випадки. Нефректомію з приводу кровотечі після ЧШНЛ виконано у 5-ти (7,9 %) пацієнтів: у 4-ох (6,4 %) випадках з причини рецидивних масивних профузних кровотеч (у тому числі, у 3-ох (4,8 %) з утворенням заочеревинної гематоми великих розмірів та її наростанням), ще в одному (1,6 %) випадку - через кровотечу з аневризми ниркової артерії. У одному (1,6 %) випадку пацієнт помер внаслідок шлункової та ниркової кровотечі з утворенням заочеревинної гематоми, на тлі супутнього захворювання - тромбоцитопенічної пурпури.

Проанализированы результаты лечения 1 952 пациентов с мочекаменной болезнью, которым выполнено 2 218 чрескожных нефролитотрипсий. Среди больных было 1 045 (53,5 %) мужчин и 907 (46,5 %) женщин. Возраст больных составлял от 15 до 79 лет. Геморрагические осложнения имели место у 63-ох (2,8 %) случаях. Интраоперационные - у 4-ох (6,4 %), ранние послеоперационные - у 52-х (82,5 %), поздние послеоперационные - у 7-ми (11,1 %). Большинство кровотечений (49-ти (77,8 %) случаях) были ликвидированы консервативно, и не требовали дополнительных инструментальных методов лечения. У 11-ти (17,5 %) пациентов кровотечения усложнялись образованием субкапсулярной гематомы и у 3-х (4,8 %) - паранефральной гематомы. У 9-ти (14,3 %) случаях, пациентам пришлось выполнить суперселективную эмболизацию ветви почечной артерии (при проведении артериографии было диагностировано артерио-венозную фистулу в 4-х (6,4 %) и у 5-ти (7,9 %) - аневризму ветви почечной артерии). Повторной эмболизации требовали два (3,2 %) случая. Нефрэктомию по поводу кровотечения после ЧШНЛ выполнено у 5-ти (7,9 %): у 4-х (6,4 %) случаях по причине рецидивных массивных профузных кровотечений (в том числе, у 3-их (4,8 %) с образованием забрюшинной гематомы больших размеров и ее нарастанием), еще в одном (1,6 %) случае - из-за кровотечения из аневризмы почечной артерии. В одном (1,6 %) случае пациент умер в результате желудочного и почечного кровотечения на фоне тромбоцитопенической пурпуры.

• Боржієвський Андрій Цезарович (медичні науки)
• Чапля Микола Миколайович (медичні науки)
• Слабий Олександр Іванович (медичні науки)
• Артищук Василь Миколайович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"