Досліджено економічну сутність людського капіталу (ЛК), який формувався в результаті тривалого історичного розвитку суспільних відносин щодо використання людських здібностей та накопичення певних загальнолюдських, наукових цінностей. Результати дослідження економічних джерел, які містять численні визначення даної категорії, дозволили дійти висновку, що ЛК є сукупність накопичених людьми знань, практичних навичок, творчих та розумових здібностей, а також інших продуктивних властивостей, які цілеспрямовано використовуються у певній сфері економічної діяльності, сприяють зростанню продуктивності праці та надають можливість їх носію отримувати дохід. Крім того, доведено, що людські здібності до праці, які використовуються у виробничому процесі та приносять дохід, є капіталом. Також з'ясовані основні капіталовкладення, що формують і збільшують ЛК. Для більш поглибленого вивчення сутності ЛК проведена порівняльна характеристика ЛК з фізичним, в результаті чого виявлені спільні риси та відмінності між ними. З метою усунення плутанини в категоріальному апараті, використовуваному в теорії ЛК, обгрунтована сутність споріднених останньому категорій: "робоча сила", "інтелектуальні ресурси", "інтелектуальний потенціал". Розгляд еволюційних змін у відносинах між найманим робітником і власником капіталу дозволив дійти висновку, що "ЛК" є похідною категорією від "робочої сили", а його поява зумовлена розширенням змісту "робочої сили", набуттям нею нових характеристик і ознак. На підставі поділу знань, які є базовою складовою ЛК, на їх "проявлені" та "непроявлені" здійснено розмежування понять "інтелектуальний потенціал" та "інтелектуальні ресурси".

• Притуляк Наталія Миколаївна (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"