Мета роботи - порівняння контролю артеріального тиску у широкій українській популяції гіпертензивних пацієнтів жіночої та чоловічої статі та визначення факторів, що асоціюються з недосягненням цільового артеріального тиску протягом тримісячного антигіпертензивного лікування залежно від статі. У дослідження включено пацієнти (середній вік 59 р.) з артеріальною гіпертензією (n = 9 821). Усі пацієнти залежно від статі були розподілені на 2 групи: перша - 5 944 жінки, друга - 3 877 чоловіків. Лікарі (n = 531) на свій розсуд призначали хворим з артеріальною гіпертензією антигіпертензивні препарати у дозах, які вони вважали необхідними. Контроль ефективності лікування відбувався на 4 візитах протягом 3 місяців. Пацієнтам під час візитів вимірювали офісний артеріальний тиск, проводили електрокардіографію, оцінку прихильності до лікування за допомогою стандартної анкети, оцінку серцево-судинного ризику та опитування згідно з розробленою авторами дослідження анкетою. Мультифакторний регресійний аналіз застосовували для виявлення незалежних предикторів недостатньої ефективності терапії. Під час дослідження у жінок артеріальна гіпертензія асоціювалася з більшою частотою виявлення, ніж у чоловіків, таких ускладнень, як серцева недостатність (48,4 проти 45,8 %, Р = 0,02) та інсульт (17,8 проти 15,8 %, Р = 0,02), супутніх станів (цукровий діабет - 15,2 проти 12,1 %, <$E Р~<<~0,001>, ураження нирок - 23 проти 20,4 %, <$E Р~=~0,005>) та факторів ризику (ожиріння - 37,1 проти 21 %, <$E Р~<<~0,001>, обтяжена спадковість - 65,6 проти 63,3 %, <$E Р~=~0,02>, старший вік - 60 років проти 58,5 року, <$E Р~<<~0,001>, високий систолічний артеріальний тиск У чоловіків частіше зустрічався інфаркт міокарда в анамнезі (15,6 проти 6,2 %, <$E Р~<<~0,001>). Чоловіки з артеріальною гіпертензією частіше мали шкідливі звички (куріння, зловживання алкоголем та сіллю). Проте додаткова фізична активність достовірно була у більшої частки пацієнтів чоловічої статі (57,2 проти 47,7 %, <$E Р~<<~0,001>). На початку дослідження лише 23,6 % пацієнтів першої групи та 20,9 % другої групи (<$E Р~<<~0,01>) мали високу прихильність до лікування. На фоні терапії спостерігалося достовірне покращення прихильності хворих до лікування в обох групах. Таким чином, контроль артеріального тиску у спостереженні був кращим у чоловіків, незважаючи на кращу прихильність до лікування у жінок. У зв'язку з тим, що дещо різні фактори у чоловіків та жінок асоціюються з недостатньою ефективністю терапії, заходи, спрямовані на покращення контролю артеріального тиску серед гіпертензивних пацієнтів, мають відрізнятися для чоловіків та жінок. Поряд із покращанням прихильності до лікування у жінок необхідно проводити модифікацію способу життя для зниження маси тіла та збільшення споживання свіжих овочів. У чоловіків значну увагу слід приділяти збільшенню фізичної активності та прихильності до лікування. Пацієнтів обох статей із більш високим рівнем артеріального тиску, більш старшого віку та тих, які не працюють, необхідно виділяти у групу більш ретельного спостереження.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Радченко Ганна Дмитрівна (медичні науки)
• Сіренко Юрій Миколайович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"