Сучасна діяльність фармацевтичних працівників характеризується значним підвищенням їх функціональних обов'язків та вимагає наявності високого рівня професіоналізму, ініціативності, наполегливості і соціальної компетентності, що зумовлює їх належну адаптацію. Аналіз літературних джерел з питань адаптації до професійної діяльності фармацевтичних працівників показав, що вивчення ресурсів процесу адаптації не оцінюється належним чином ні у психології менеджменту, ні в інших сумісних з нею дисциплінах. За результатами тестування фармацевтичних працівників за методикою А. Г. Маклакова та С. В. Чермяніна визначені основні чинники їх адаптивності, а саме: рівні нервово-психологічної стійкості, комунікативної здатності та моральної нормативності, а також підсумкова загальна оцінка особистісного адаптивного потенціалу. Результати проведеного аналізу свідчать про нестачу нервово-психічної стійкості респондентів в аптеках, що незадовільно позначається на процесі їх професійної адаптації. Виділені основні напрямки щодо підвищення рівня професійної адаптації фармацевтичних працівників: оцінка рівня соціально-психологічної компетентності; діагностика професійних деформацій; проходження фахівцями психологічних тренінгів щодо особистісного та професійного зростання; запобігання професійній дезадаптації молодих фахівців; оволодіння навичками саморегуляції емоційно-вольової сфери та самокорекції професійних деформацій.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"