За допомогою морфологічних методів вивчено особливості диференціації гонад на початку передплодового періоду онтогенезу людини. У передплодів 14 - 15 мм ТКД права гонада має видовжено-овальну форму і розташована косо в черевній порожнині, а для лівої статевої залози характерна зглажена бобоподібна форма і майже вертикальне розташування в черепній порожнині. Довжина мезонефроса як справа, так і зліва, переважає над довжиною гонад. На цій стадії розвитку чітко визначається закладка мезонефричних і парамезонефричних проток, які оточені щільним шаром мезенхіми. В той же час, за морфологічними ознаками структур статевих залоз немає можливості визначити процес подальшої диференціації гонад за статевою належністю. Слід зазначити, що мезенхімними ніжками різної довжини і товщини гонади у передплодів даної вікової групи з'єднуються з мезонефросом. На початку передплодового періоду (передплоди 16,0 - 21,0 мм ТКД) розвитку виникають певні морфологічні ознаки диференціації гонад у вигляді конденсації клітин мезенхіми, які утворюють на загальному фоні строми гонад округлі клітинні групи, розмежовані перегородками пухко розміщених клітин мезенхіми, ядра яких значно менших розмірів. Поява морфологічних ознак у стромі гонад передплодів 16,0 мм ТКД супроводжується достатньо чітким переважанням просвіту парамезонефричних проток над просвітом мезонефричних проток. Із початком статевої диференціації гонад у передплодів жіночої статі первинні статеві тяжі утворюють яєчникову сітку, яка з часом дегенерує. Після дегенерації яєчникової сітки формуються вторинні статеві тяжі, які заселяються первинними зародковими клітинами. Одночасно з'являється нечітко виражена білкова оболонка яєчника. Виконане дослідження доповнює існуючі відомості про ембріогенез і становлення топографії гонад, повніше висвітлює їх структурну організацію в період внутрішньоутробного розвитку; що важливо для з'ясування морфологічних передумов виникнення деяких природжених вад. Результати, які одержані є морфологічною основою для розробки нових методів прогнозування, діагностики та лікування захворювань яєчників і мають клінічне спрямування. Одержані дані можуть бути використані в лабораторіях скринінгу для з'ясувануя ступеня розвитку плода, а також пренатальної діагностики відхилень від нормального їх розвитку.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"