Мета роботи - вивчити рівень мелатоніну в підлітків із депресією на різних етапах статевого дозрівання. У 94-х підлітків із депресивними розладами досліджено феноменологію синдромокомплексів афективної патології та показники рівня мелатоніну у віковому й тендерному аспектах. Вміст мелатоніну визначали за методом Друекса в модифікації Г. В. Зубкова. Нормативні показники гормонів і біологічно активних речовин одержано в лабораторіях ДУ "ІОЗДП НАМН" під час обстеження здорових школярів м. Харків. У підлітків у період статевого дозрівання депресивні розлади мають деякі клінічні особливості та варіанти перебігу: у препубертатному віці - поведінковий, тривожний, фобічний варіанти депресії, рідше астенічний і соматичний клінічні типи; у ранньому пубертаті - тривожний, поведінковий, дисморфофобічний варіанти; у власне пубертаті - тривожний, апатичний, поведінковий. У міру збільшення віку наростає ризик формування апатичного варіанта депресії як у хлопців, так і в дівчат; формування дисморфофобічного варіанта в дівчат у ранньому пубертаті і зменшення питомої ваги фобічного варіанта. У ранньому пубертаті клінічна картина депресій менш структурована, симптоматика депресії маскується виявами негативної стадії підліткового пубертатного кризу. Депресивні розлади, що виникають у власне пубертаті, незважаючи на поліморфізм психопатології, мають усі типові компоненти депресивної тріади, причому в цілому спостерігається значна вираженість ідеаторного компонента у порівнянні з моторним і афективним компонентами. Визначено різноспрямовану векторність показників рівня мелатоніну в підлітків із депресією залежно від статі та віку, що суттєво для формування програм медико-терапевтичнрого втручання. Висновки: доведено існування зниженого вмісту мелатоніну у підлітків у пребуртаті, у ранньому й у власне пубертаті (37,5, 42,9 і 31,0 % відповідно), що свідчить про його участь у формуванні депресивного розладу та демонструє його стримувальний, гальмівний характер щодо емоційних і поведінкових розладів. Вірогідно частіше у пубертаті низький рівень мелатоніну превалював у дівчат, ніж у хлопців (89,0 і 20,0 % відповідно; <$Eroman p~<<~0,001>, таку ж закономірність простежено і у дівчат-підлітків у власне пубертаті (80,7 і 19,3 % відповідно; <$Eroman p~<<~0,001>).

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Проскуріна Тетяна Юріївна (медичні науки)
• Михайлова Емілія Аурелівна (1950–) (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"