Зазначено, що питання комплексної утилізації барди є актуальним як з точки зору охорони навколишнього середовища, так і з огляду на економічні показники підприємства. Дослідження проведено на установці непроточного типу на ультрафільтраційних мембранах УПМ-10 (ЗАТ "Владіпор", Росія). Використано кукурудзяну післяспиртову барду. Зі збільшенням робочого тиску (в діапазоні від 0,1 до 0,4 МПа), продуктивність закономірно збільшується. За подальшого зростання рушійної сили потік крізь мембрану зменшується. Це можна пояснити формуванням динамічної мембрани, що збільшує опір масоперенесенню. Припущено, що відбувається її ущільнення за тиску, вищого за 0,4 МПа. Досліджено вплив температури на процес ультрафільтраційного розділення післяспиртової зернової барди. За збільшення температури від 20 до 60 <^>oC спостережено лінійне зростання питомої продуктивності. В межах температур 60 - 70 <^>oC питома продуктивність мембрани УПМ-10 була однаковою і мала найбільше значення. Зроблено припущення, що це пов'язано з підвищенням рівня концентраційної поляризації, який за температур нижче 60 <^>oC компенсувався зменшенням в'язкості розчину. Під час концентрування після спиртової зернової барди, одержано концентрат з кількістю сухих речовин 20 %, який можливо направляти на сушіння. Пермеат можна використати для повторного замісу або доочищений мембранними методами, наприклад, зворотнім осмосом або мембранною дистиляцією. Процес ультрафільтрації можна використовувати для розділення та концентрування післяспиртової зернової барди. На підставі розрахунку питомих витрат енергії, а також одержаних експериментальних даних рекомендується застосовувати робочий тиск 0,4 МПа.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"