Розглянуто питання визначення духовного простору як складової соціального простору, соціально-філософські аспекти умов та механізмів його формування і розвитку, вплив на сучасні загальноукраїнські суспільні процеси. Ддуховний простір як складова частина соціального простору визначено як специфічний простір духовної діяльності людства, який містить у собі результати культурно-історичних надбань, втілених у певних ціннісних нормах, правилах, мистецтві, релігії, науці та інших формах суспільної свідомості. До його складу входять такі підвиди простору, як релігійний простір, простір мистецтва та ін. Соціально-філософський аспект дослідження духовного простору полягає у вивченні особливостей та закономірностей формування духовної сфери певного соціуму за конкретних природних, соціальних та культурно-історичних умов. Сучасний стан і подальший напрямок розвитку духовного простору в українському суспільстві визначатиметься поглибленням процесів регіоналізації духовного простору українського суспільства. Це посилює роль і відповідальність існуючих демократичних інститутів державності у підтриманні миру і злагоди у суспільстві, налагодженні дієвого міжцивілізаційного спілкування та взаємозбагачення різних культур.

• Сідоркіна Олена Миколаївна (1974–) (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"