Досліджено генотипи глутатіонтрансфераз класів мью та тета, рівня експресії генів MDR1, MRP, LRP, GSTP1, MGMT з використанням методу IIJIP, а також здійснена оцінка життєздатності пухлинних клітин гліом головного мозку на основі підрахунку кількості живих клітин у короткостроковій культурі. Одержані результати вказують на зростання рівня експресії досліджуваних генів у гліальних пухлинах з високим ступенем анаплазії порівняно з низькозлоякісними гліомами, а саме: генів MDR1, MRP, LRP та GST-P - в анапластичних астроцитомах, гена MGMT - в гліобластомах. Застосування ряду хіміопрепаратів для дослідження життєздатності клітин пухлин головного мозку на основі підрахунку кількості живих клітин у короткостроковій культурі встановило більш високу чутливість низькозлоякісних пухлин до хіміопрепаратів порівняно з високозлоякісними, хоча, резистентні та чутливі зразки виявлено в усіх досліджених групах. Таким чином, ефективність застосування хіміотерапії під час лікування гліом головного мозку залежить від детального урахування всіх можливих механізмів резистентності індивідуально для кожного пацієнта.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"