Забезпечення високої продуктивності сільськогосподарської птиці безпосередньо повіязане з її здоров'ям, а саме формуванням стійкого мікробоценозу кишечнику. Застосування препаратів для корекції складу мікрофлори кишечнику є доцільним лише перед початком виникнення дисбактеріозів у критичні періоди росту та розвитку. У кожного виду птиці адаптація, оперення, линька та інші стресові фактори виникають у різні вікові періоди. Мета роботи - дослідити і порівняти у динаміці формування стійкого мікробоценозу кишечнику курей та перепелів. Досліджено якісний та кількісний склад мікрофлори вмісту сліпих кишок (СК) курей-несучок кросу "Хайсекс Коричневий" (1-, 6-, 30-, 60-, 90-, 120-добові) та японських перепелів (1-, 7-, 28-, 42-, 70-добові). Кількість колонійутворюючих одиниць (КУО) окремих груп мікроорганізмів у грамі вмісту СК визначали за методом розведень з висіванням на елективні середовища. Їх ідентифікацію проводили за морфологічними, культуральними, фізіологічними та біохімічними властивостями. Цифрові дані опрацьовано статистично з використанням критерію Стьюдента. У перепелів виявлено 2 критичні періоди становлення мікробоценозу СК. Перший період (адаптація і початок оперення з 1-ї до 7-ї доби) характеризується низькою кількістю лактобактерій та біфідобактерій (5 - 6 Log10КУО/г) на фоні повної відсутності умовно патогенних мікроорганізмів (1-добові перепели) і появи клітин Proteus (у 7-добових перепелів). Цей період не потребує корекції. Другий критичний період (ювенальна линька 42-доба) характеризується зменшенням кількості лактобактерій, біфідобактерій та lac<^>+ штамів кишкової палички і зростанням кількості умовно патогенних бактерій. У цей період застосування пробіотичних препаратів для запобігання дисбактеріозу є обгрунтованим. Кількість лактобактерій, біфідобактерій, кишкової палички, протею та грибів у вмісті СК курей у всі досліджувані вікові періоди більша, у порівнянні з відповідними показниками в японських перепелів. У курей-несучок критичним можна вважати період з 1-ї до 6-ї доби, під час якого зафіксовано низьку кількість лактобактерій, біфідобактерій і зростання кількості протею та грибків роду Candida.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Камінська Марта Володимирівна (біологічні науки)
• Камінська Мар'яна Вікторівна (медичні науки)
• Стефанишин Орест Мар'янович (фізичне виховання та спорт)
• Стефанишин Ольга Михайлівна (біологічні науки)
• Нечай Галина Ігорівна (біологічні науки)
• Борецька Наталія Іванівна (біологічні науки)
• Гураль Світлана Володимирівна (біологічні науки)
• Попик Ірина Миколаївна (біологічні науки)
• Литвин Володимир Володимирович (біологічні науки)
• Литвин Валерія Вікторівна (економічні науки)
• Литвин Вікторія Вікторівна (психологічні науки)
• Литвин Вадим Вікторович (технічні науки)
• Литвин Валерій Васильович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"