Виконано теоретичні узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової проблеми - хірургічного лікування гострої тонкокишкової непрохідності (ГТКН). На клініко-морфологічній основі створено бальну шкалу визначення розмірів резекції кишки, запропоновано залежно від терміну гіпоксії видаляти у разі ГТКН від 40 до 65 см привідного відділу та 20 - 40 см відвідного. Застосовано клінічний, лабораторний, морфологічний і статистичний методи дослідження. В експерименті на 4-х свинях в'єтнамської породи встановлено морфофункціональні зміни у печінці та тонкій кишці в динаміці розвитку ГТКН. Вивчено та проаналізовано результати обстеження та хірургічного лікування 202-х хворих на ГТКН: І група - 100 хворих (комплексне лікування за загальноприйнятою схемою; II група - 102 хворих (лікування за запропонованим комплексним лікуванням із включенням антигіпоксантно-антиоксидантної терапії, препарату меглюміну натрію суцинат (реамберин). Показано , що клінічна ефективність запропонованого комплексного лікування виявляється регресом морфологічних змін печінки та тонкої кишки, покращенням показників крові, прискореним відновленням функціонального стану кишки та гепатоцитів, стабілізацією метаболічного гомеостазу, мікроелементів-металів і металоферментів, запобіганням прогресуванню ендогенної інтоксикації, що зменшило частоту післяопераційних ускладнень на 26,4 %, знизило летальність на 6,2 % і показник ліжкодня на 25,4 % (р < 0,05).

• Скрипко Василь Дмитрович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"