Проаналізовано тематичні комплекси (топоси, образи, мотиви), якими представлена біблійна книга Пісня пісень у літературі українського Бароко. Серед них: топос весняного оновлення природи (П. п. 2:11-13), розповідь про загубленого коханого, представлена як топос і мотив (П. п. 3:1-4, 5:6-8), образи замкненого саду (П. п. 4:12), долинної лілеї чи польового цвіту (П. п. 2:1-2), опис вроди нареченого та нареченої (біблійний "васф" - П. п. 4:1-7, 5:10-16, 6:4-10, 7:1-10). Джерельну базу дослідження складають тексти Лазаря Барановича, Йоаникія Волковича, Йоасафа Кроковського, Іоана Максимовича, Самоїла Мокрієвича, Антонія Радивиловського, Григорія Сковороди, Кирила Транквіліона Ставровецького, Димитрія Туптала, Стефана Яворського та ряду анонімних авторів. Простежено зв'язок між інтерпретацією деяких тематичних запозичень із Пісні пісень та екзегетичними практиками християнських теологів. Тлумачення алюзій на старозавітну книгу в текстах українських авторів XVII - XVIII ст. прокоментовано з огляду на поширену з часів Середньовіччя герменевтичну схему чотирьох сенсів Святого Письма. До уваги взято впливи релігійних шукань доби на вітчизняну літературу зазначеного періоду. Сприйняття Пісні пісень українськими бароковими авторами висвітлено в контексті культурних і суспільних тенденцій епохи.

• Максимчук Оксана Василівна (біологічні науки)
• Максимчук Ольга Василівна (1987–) (філологічні науки)
• Максимчук Оксана Володимирівна (педагогічні науки)
• Максимчук Олена Вікторівна (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"