Час формування апліто-пегматоїдних гранітів Гайворонського рудопрояву, визначений за ізотопним співвідношенням <^>207Pb/<^>206Pb в монацитах, становить 2035,4 +- 3,8 млн pp., що дозоляє відносити їх до побузького комплексу. Геохімічні дослідження показують, що найбільший вміст торію і урану мають апліто-пегматоїдні граніти. Підвищений вміст Th і U зафіксовано в біотитових та гранат-біотитових гнейсах, за рахунок гранітизації яких, вірогідно, утворилися апліто-пегматоїдні граніти. Вперше для докембрію Українського щита (УЩ) встановлено епігенетичну урановорудну мінералізацію в зонах тріщинуватості апліто-пегматоїдних гранітоїдів, яка по тектонічних розломах розповсюджується глибше 330 м. Цей факт свідчить, що процеси гіпергенних змін порід відбуваються не тільки на поверхні кристалічного фундаменту, але і на значній глибині в зонах тектонічних порушень. Уран відкладається у вигляді низькотемпературних оксидів і гідроксидів по тріщинках, в яких поширені гідрослюдисто-карбонатні агрегати, оксиди заліза та марганцю. Окрім того, тут виявлений раніше не відомий у докембрії УЩ дуже рідкісний мінерал - коронадит. У складі уранової мінералізації вперше для УЩ встановлено мінерал скупіт, який виникає за рахунок руйнування настурану й уранової черні. Скупіт є характерним мінералом-індикатором для пошуків уранових родовищ інфільтраційного типу.

• Бондаренко Сергій Миколайович (геологічні науки)
• Бондаренко Світлана Михайлівна (економічні науки)
• Бондаренко Сергій Миколайович (національна безпека)
• Карли Захар Вадимович (геологічні науки)
• Степанюк Леонід Михайлович (1955–) (геологічні науки)
• Сьомка Володимир Олексійович (геологічні науки)
• Донський Микола Олександрович (геологічні науки)
• Сьомка Людмила Василівна (геологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"