Доповнено наукові дані, що до патогенезу рефлюкс-езофагіту за виразкового пілородуоденального стенозу (ПДС) та встановлено, що у виникненні рефлюкс-езофагіту у разі ПДС, важливу роль відіграє відносна або абсолютна недостатність замикального механізму кардії, а також - порушення моторно-евакуаторної функції шлунка. На підставі вивчення ступеня порушення трофологічного статусу розширено наукові поняття, щодо обгрунтування оптимальної хірургічної тактики у хворих з ПДС з урахуванням моторно-евакуаторної функції вихідного відділу шлунка шляхом удосконалення способу передопераційної дилатації стенозованої частини вихідного відділу шлунка, що дає можливість у доопераційний період проводити повноцінну нутриційну підтримку хворого, а також електромеханічну стимуляцію. Обгрунтовано програму нутриційної підтримки, що адекватна потребам організму хворого, вибір часу та доступу для її проведення. Уточнено нукові дані про об'єктивні критерії можливості застосування органозберігальних методів оперативних втручань у разі стенозів вихідного відділу шлунка. Індивідуалізована тактика хірургічної корекції клапанної функції кардії за виконання селективної проксимальної ваготомії (СПВ) залежно від вихідних змін кардіоезофагеальної зони. На підставі порівняльного статистичного аналізу встановлено високу ефективність і безпеку виконання оригінальної модифікації фундоплікації й езофагофренофундопексії з метою корекції клапанної функції кардії у разі СПВ.

• Ткач Сергій Васильович (технічні науки)
• Ткач Сергій Валерійович (медичні науки)
• Ткач Сергій Вікторович (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"