Оцінено впливи позбавлення сну на пороги болю, що визначалися в термальних і хімічних ноцицептивних тестах. Дорослих самців щурів лінії Вістар і мишей було рандомізовано розподілено на 3 групи: тварини без депривації (контроль), піддані позбавленню сну протягом 24 год, а також піддані позбавленню сну з попереднім уведенням або антагоніста гістамінових H2-рецепторів ціметидіну, або блокатора холінергічних рецепторів атропіну. Позбавлення сну призводило до вірогідних зменшень латентних періодів моторних реакцій у тестах гарячої пластинки та відсмикування хвоста, суттєвого збільшення кількості "корчів" у відповідному тесті з внутрішньоочеревинним уведенням оцтової кислоти та до вірогідного збільшення тривалості лизання кінцівки у формаліновому тесті (P << 0,05 у всіх випадках). Зміни індексів у всіх термальних і хімічних тестах свідчили про розвиток помітної гіпералгезії. Попередні введення ціметидину та атропіну значною мірою усували ці прояви гіпералгезії, викликані позбавленням сну, на що вказувало збільшення латентних періодів захисних реакцій в обох використаних термальних тестах. Отже, і гістамінергічна, і холінергічна системи відіграють істотну роль у гіпералгезії, викликаній позбавленням сну.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"