Головне освітлення автомобіля має важливе значення для безпеки дорожнього руху в нічний час. Введення газорозрядних (ксенону) джерел світла було здійснено в 90-х роках минулого століття, а в останні роки адаптивні системи переднього освітлення (AFS) були дозволені до використання. Цей вид переднього освітлення зі значними складними функціями і управлінням обмежило поліпшення освітлення, як це було передбачено. З цих причин, в останні два роки автоматичне і адаптивне дальнє світло запропоновані з електронним управлінням на основі обробки зображень відеокамери. Це робиться з посиланням на дані статичних технічних вимог. Але автоматичний контроль цих фар, а також реакції на інших учасників дорожнього руху активно впливає на комфорт і безпеку нічного водіння. З одного боку, вона повинна створювати набагато краще освітлення дорожнього полотна. З іншого боку, є значний ризик засліплення інших учасників дорожнього руху, в результаті їх неправильної ідентифікації або помилкового включення/виключення цих фар. Це може бути результатом недосконалості датчиків, алгоритму та пристроїв контролю зміни світлового променя і може привести до відсутності реакції світла і засліплення неправильно ідентифікованих об'єктів, наприклад велосипедистів, пішоходів і до погіршення освітлення відповіді на світловідбивачі (дорожні знаки). Розглянуто найбільш важливі питання, що стосуються переваг і ризиків введення такого роду підсвічування на ринок і способи визначення вимог.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Ніконов Олег Якович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"