Представлено можливий варіант застосування двокомпонентної теорії виду щодо дослідження аспектуальних характеристик українського дієслова, що передбачає розрізнення двох аспектуальних параметрів: власне виду (доконаного та недоконаного); аспектуального класу. Застосування цієї теорії, представленої зокрема в роботах Б. Комрі, О. Падучевої, С. Татевосова, А. Пазельської та ін., уможливлює підхід до вивчення аспектуальної системи українського дієслова як двоєдиного феномена: з одного боку, граматичної, а з іншого і лексичної аспектуальності. Доведено, що аспектуальні класи зорієнтовані не на всю дієслівну лексему, а на кожен її конкретний лексико-семантичний варіант, конкретну валентність предиката та семантичні ролі аргументів, передовсім суб'єкта й об'єкта, тому категорійна дифузія лексеми, виявлена у функціональному поєднанні двох чи кількох аспектуальних класів, є системним явищем для українського дієслова. Установлено, що в українській мові практично реалізованими є всі теоретично можливі типи категорійної фузії.

• Калько Микола Іванович (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"