Зазначено, що білок hENT1 - один із ключових ферментів метаболізму пухлинних клітин раку підшлункової залози (РПЗ) з варіабельною експресією: високою (<$Esymbol Ш~40~%>) та низькою (<$Esymbol Ш~60~%>). Висока експресія hENT1 є біомаркером ефективності застосування гемцитабіну (Г) у режимі монотерапії. Актуальним залишається питання підбору цитостатиків для підвищення ефективності лікування хворих на РПЗ із низькою експресією hENT1. Мета дослідження - оцінити ефективність комбінації тегафур + гемцитабін (ТГ) у порівнянні з монотерапією гемцитабіном (МГ) в ад'ювантному лікуванні радикально оперованих пацієнтів із РПЗ у II - III стадії з низькою експресією hENT1. Проаналізовано безрецидивну та загальну виживаність (БРВ і ЗВ) 20-ти радикально оперованих хворих на РПЗ, яких було розподілено на 2 групи залежно від режиму ад'ювантного лікування: МГ або комбінація ТГ. Застосовано морфологічний, імуногістохімічний, статистичний методи дослідження. Медіана БРВ у групах пацієнтів після МГ і ТГ становила відповідно 9 та 15 міс (p << 0,05). Медіана ЗВ у групі ТГ на час проведення дослідження не була досягнута, тоді як після лікування МГ становила 17 міс. Висновки: у разі застосування комбінації ТГ в ад'ювантному лікуванні хворих на РПЗ із низькою експресією hENT1 відмічено підвищення БРВ у порівнянні з застосуванням МГ. Для остаточного визначення ефекту комбінації ТГ в ад'ювантному лікуванні пацієнтів з РПЗ із низькою експресією hENT1 у пухлинних клітинах необхідні масштабніші дослідження.

• Дронов Олексій Іванович (медичні науки)
• Земсков Сергій Володимирович (медичні науки)
• Грабовий Олександр Миколайович (медичні науки)
• Бакунець Петро Петрович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"