Проаналізовано особливості поетичного образотворення, зумовлені відмінностями у фонетичних структурах давньогрецької та української мов. Для позначення породжених специфікою національної мови ритмічних та фонічних особливостей поетичної мови оригіналу, які не мають відповідників у ритміці і фоніці поетичної мови перекладу, введено поняття етномовного компонента. Ритмічна специфіка вірша, яка виявляється у ході зіставлення оригіналу і перекладу, розглядається під кутом зору просодичних особливостей порівнюваних мовних систем і ставиться в пряму залежність від кількісних характерних елементів звуку. Окремо як важливий елемент поетичного тексту проаналізовано явище звукового інструментування вірша. До уваги береться розрізнення акустичної та артикуляційної природи звуків, а не їх символічні емоційні значення. Висловлені теоретичні міркування підтверджено ілюстративним матеріалом у практичній частині роботи.

• Головач Уляна Володимирівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"