Розроблено соціологічну концепцію міської ідентичності у постсучасному суспільстві й емпіричну експлікацію її основних положень. Міську ідентичність визначено як відчуття зв'язку з містом. Обгрунтовано, що міська ідентичність, передусім, забезпечує психологічну потребу індивіда у позитивній самооцінці за рахунок включення міста до індивідуальної біографії та формування відмінностей між "своєю" групою та іншими. Виходячи з інтерпретації суспільства як постсучасного, визначено, що воно значною мірою конструюється за рахунок "уявлення" території. Обгрунтовано, що відмінності між досвідом та уявленнями про місто різних міських груп та спільнот зазвичай не беруться до уваги завдяки дії принципу "взаємозамінності перспектив". Високий рівень розвитку інформаційних та комунікаційних технологій дає змогу по-новому вибудовувати ідентифікаційні практики. Визначено джерела значень та механізми ідентифікації з містом: практичні міркування формують уявлення про місто на основі його оцінювання з точки зору задоволення різного роду потреб; місто як "культурна форма" пропонує певний стиль або стилі міського життя; повсякденна взаємодія формує звичку до певних умов міського життя.

• Мусієздов Олексій Олександрович (соціологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"