Обстежено 72 хворих на цукровий діабет типу 2 (ЦД 2) та неалкогольну жирову хворобу печінки (НАЖХП). Відповідно до проведеного курсу терапії хворих розподілено на дві групи: I - (основну, n = 45), яка одержувала пероральні цукрознижувальні засоби та мультипробіотик симбітер протягом 30 днів; II - (порівняння, n = 27), яка одержувала лише цукрознижувальну терапію. В кожній групі виділяли хворих з нормальним та підвищеним рівнем трансаміназ. В обстежуваних виявлено збільшення концентрації прозапальних цитокінів. Курс терапії мультипробіотиком симбітер у хворих I групи супроводжувався зменшенням проявів системної запальної відповіді. У хворих з підвищеним рівнем трансаміназ відмічено статистично достовірне зниження рівня IL-6 на 30,9 % (P << 0,001), IL-8 - на 19,9 % (P = 0,001), ФНП-alpha - на 13,4 % (P << 0,001), ІЛ-1beta - на 17,9 % (P << 0,001) і ІФН-gamma - на 18,7 % (P << 0,001). У хворих I групи та з нормальним рівнем трансаміназ статистично достовірно зменшилась лише концентрація ФНП-alpha на 15,1 % (P = 0,003) та ІЛ-8 на 15,2 % (P = 0,017). Достовірних змін цитокінового статусу в II групі не відмічено. Пробіотикотерапія може бути рекомендована для застосування у хворих з різними стадіями НАЖХП та ЦД 2 як доповнення до стандартної схеми лікування з метою корекції хронічної системної запальної відповіді.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Михальчишин Галина Петрівна (медичні науки)
• Боднар Петро Миколайович (медичні науки)
• Кобиляк Назарій Миколайович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"