Мета роботи - встановлення частоти і варіабельності медикаментозно-індукованих уражень печінки (МІУП) у хворих на хронічний лімфолейкоз (ХЛЛ) за різних режимів хіміотерапії (ХТ). Доведено несприятливий вплив досліджених хіміотерапевтичних засобів на динаміку показників функціонального стану печінки та встановлено неоднорідність особливостей медикаментозного ураження гепатоцитів, грунтовану на типі препарату, який застосовується з метою цитостатичного лікування. Тип МІУП визначали залежно від ступеня підвищення рівня аланінамінотрансферази та лужної фосфатази. Встановлено, що використання лейкерану, як базового препарату в ХТ ХЛЛ, призвело до холестатичного синдрому (у 70,27 % хворих), що проявлялося зростанням сироваткових рівнів білірубіну та лужної фосфатази. Застосування схеми FC для лікування ХЛЛ призвело до формування синдрому цитолізу (у 81,58 % хворих) з підвищенням плазмової концентрації трансаміназ. Використання схеми CHOP сприяло виникненню ознак як холестатичного, гак і цитолітичного синдромів (у 65 % хворих). Встановлено залежність ступеня гепатотоксичності від режиму ХТ та наявності факторів ризику. Наявність 2-х і більше факторів ризику є несприятливим прогностичним фактором щодо ступеня гепатотоксичності.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Гриджук Тетяна Ігорівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"