Розглянуто сучасні уявлення про біологічну роль і функції селену - есенціального елемента, що входить до складу багатьох білків, перш за все глютатіонпероксидази й інших пероксидаз, а також діє у вигляді вільного іона. Основний механізм біологічної дії селена - антиоксидантний. За хімічними властивостями він близький до сірки, але більш активний, витісняє сірку з її сполук. Бере участь у біосинтезі тиреоїдних гормонів. Селен забезпечує рухливість сперматозоїдів, є активним імуномодулятором, більш потужним антиоксидантом, ніж вітаміни E, C, A, <$E beta>-каротин, з якими in vivo успішно взаємодіє, але відрізняється своєю токсичністю. Селен - важливий фактор біологічного захисту ендотелія судин, ліпопротеїнів низької щільності, ДНК, хромосом, винятково важливий аліментарний засіб попередження ішемічної хвороби серця та гальмування розвитку атеросклерозу, утворення злоякісних пухлин. Дефіцит селену, який звичайно є наслідком аліментарної неповноцінності, набуває особливо негативного впливу в геохімічних провінціях з низьким вмістом селену у грунті, гірських породах. Найбагатшими джерелами селену в дієті людини є морепродукти, нирки, печінка, м'ясо, зернові, а серед овочів - часник, цибуля, капуста (особливо броколі).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.77/79

Рубрики:

Засоби, які впливають переважно на процеси тканинного обміну

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"