Вирішено проблему покращення результатів відновного лікування хворих з ураженням периферичних нервів шляхом експериментального обгрунтування та розробки методики прямої довготривалої лікувальної електростимуляції (ДЛЕС), визначення показів і протипоказів до такого лікування. Модифіковано модель експериментального перетину сідничного нерва, нейрографії та імплантації мікроелектродів для стимуляції у тварин (кролів) для вивчення впливу ДЛЕС на відновлення функції травмованої кінцівки. Вперше проведено експериментальні та клінічні дослідження з використанням вітчизняної системи для ДЛЕС при ушкодженні нервів. Доповнено наукові дані та проаналізовані нейрофізіологічні показники провідності нервового стовбуру та функціональні можливості м'язів експериментальних тварин під впливом ДЛЕС в різні терміни регенерації. Встановлено, що показники амплітуди М-відповіді були більше ніж вдвічі кращими при використанні ДЛЕС як через один місяць спостережень, так і через два місяці спостережень. Виявлено позитивний вплив цієї процедури на якість та швидкість регенерації нервових волокон: показники співвідношення діаметру осьових циліндрів і мієлінових оболонок в групах порівняння склали відповідно 1,34 ± 0,02 та 0,65 ± 0,01, а в основних групах (дія електростимуляції 1 і 2 місяці) - 0,62 ± 0,009 та 0,42 ± 0,006. Уточнено наукові дані про те, що регенераційні зміни за дії електростимуляції виявляються активним новоутворенням строми нервового стовбура (передусім, клітин периневрію). Регенерація периферичного нерва набуває фізіологічної спроможності (відновлення РО) відповідно у спрямованості нервових волокон, компенсаторній фокальній гіперплазії та кластерній проліферації клітин Шванна і нормалізації співвідношення судинних і сполучно-тканинних елементів. Встановлено позитивний вплив ДЛЕС на ангіогенез.

• Цимбалюк Юлія Віталіївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"